Інвестиції в Ізраїль — в центрі передвиборної боротьби в Норвегії
Інвестиції в Ізраїль опинилися в центрі передвиборної кампанії в Норвегії, спричинивши надзвичайно бурхливі публічні дебати про те, як функціонує найбільший у світі суверенний фонд добробуту.
Ця суперечка може вплинути на рішення політичної партії очолити наступний уряд Норвегії напередодні напружених виборів 8 вересня.
Праві партії — консерватори, Партія прогресу, ліберали та «Християнські демократи» — наразі, за прогнозами, отримують 85 місць, що лише на одне більше, ніж потрібно для здобуття більшості в парламенті, згідно з середнім показником усіх опитувань, проведених у серпні та зведених сайтом pollofpolls.no.
Чинну Лейбористську партію очолює кар’єрний дипломат Йонас Гар Стьоре. Торік узимку він призначив популярного колишнього голову НАТО Єнса Столтенберга міністром фінансів, що зміцнило його уряд після того, як Центристська партія вийшла з його слабкої коаліції на початку цього року.
Відтоді Лейбористська партія Стьоре діяла самостійно й різко зросла в опитуваннях громадської думки, тоді як її традиційний головний опонент — консерватори Ерни Сульберг (яка керувала Норвегією з 2013 по 2021 рік) — значно втратили. Їй також кидає прямий виклик її колишня партнерка по уряду, Сільві Лістхьоуг із ще більш консервативної Партії прогресу. Раптом головним суперником Стьоре на посаду прем’єр-міністра стала саме Лістхьоуг, а не Сульберг.
Згідно з останніми опитуваннями, Лейбористська партія залишається найбільшою в Норвегії, набираючи 28% голосів. Стьоре також користується більшою популярністю серед виборців як кандидат у прем’єри, ніж Сульберг і Лістхьоуг разом узяті. Газета Aftenposten наводить опитування, за яким Стьоре отримав підтримку 45% респондентів. Сульберг — 24%, а лише 19% хотіли б бачити прем’єркою Лістхьоуг. Решта 12% або не хотіли нікого з них, або не визначилися.
Втім, ліворадикальна Соціалістична партія цього тижня заявила, що підтримає майбутній уряд Лейбористської партії лише в тому випадку, якщо він відмовиться від інвестицій у всі компанії, які беруть участь у тому, що вона назвала «незаконною війною Ізраїлю в Газі».
Йдеться про інвестиції Норвезького суверенного фонду, який вкладає доходи країни від нафти й газу за кордоном, аби не перегріти внутрішню економіку. Його розмір у 2 трильйони доларів еквівалентний 355 000 доларів на кожного норвежця.
Лейбористи відхилили вимогу Соціалістичної партії, але після виборів їм, можливо, доведеться переглянути це рішення.
Фонд станом на 30 червня вже продав свої акції в 23 ізраїльських компаніях після повідомлень ЗМІ про придбання частки у виробнику реактивних двигунів, який обслуговує ізраїльські винищувачі.
Згідно з даними фонду, на 14 серпня він володів акціями 38 ізраїльських компаній на суму 19 млрд крон (1,85 млрд доларів) у таких секторах, як банківська справа, технології, споживчі товари й промисловість.
Міністр фінансів Єнс Столтенберг заявив 18 серпня, що очікуються подальші вилучення інвестицій.
Прихильники виходу з інвестицій в Ізраїль стверджують, що Норвегія порушує міжнародне право, вкладаючи гроші в компанії, які працюють на окупованих палестинських територіях. Вони також кажуть, що формальний процес вилучення інвестицій фонду займає надто багато часу.
Противники ж відповідають, що формальний процес необхідний і що виокремлення однієї країни може суперечити етичним принципам фонду.
Хоча офіційно представники фонду заявляють, що здатні впоратися з поточними викликами, неофіційно вони висловлюють занепокоєння. Так, агентство Reuters переказує протокол засідання від 6 грудня, з якого випливає, що оператор фонду Norges Bank Investment Management (NBIM), Рада з етики та міністерство фінансів обговорювали, як збалансувати етичні інвестиції, уникаючи при цьому їх хибного трактування як ворожих дій уряду.
Рада зазначила «проблему, пов’язану з компаніями, у яких домінуючим є державний власник, і ризик політизації фонду, – йдеться в протоколі. – Для цих компаній рекомендації будуть сприйняті радше як пряма критика влади. Це актуально як у Європі, так і на ринках, що розвиваються».
Фонд дотримується етичних принципів, ухвалених у 2004 році. У цих принципах, зокрема, зазначено, що фонд не може інвестувати в компанії, причетні до серйозних порушень прав людини в умовах війни чи конфлікту.
Лідерка Консервативної партії Ерна Сульберг заявила, що збереження політичної неупередженості інвестицій фонду є «нашим давнім пріоритетом».
«Для нас важливо дотримуватися принципу, згідно з яким інвестиції здійснюються без політичного впливу», — сказала вона на зустрічі з іноземними кореспондентами 6 серпня.
Незначні розбіжності
Для того, щоб кардинально змінити роботу фонду, потрібна кваліфікована більшість у парламенті – міра, ухвалена для того, щоб уникнути змін щоразу при зміні уряду.
Конкуруючі партії не надто розходяться в багатьох питаннях зовнішньої політики. Так, усі вони продовжують твердо підтримувати Україну у війні з Росією, і більшість із них хочуть зберегти відкритими канали взаємодії з Ізраїлем, одночасно визнаючи й підтримуючи палестинську державу, хоча партія «Прогрес» наче вагається в цьому питанні. Вона виступає за скорочення державного втручання за кордоном і посилення його у внутрішній політиці.
Тому міністр фінансів Столтенберг цього місяця висловив надію, що суперечки навколо фонду мають тимчасовий характер.
«Іноді ми стикаємося з труднощами. Ми стикалися з ними в минулому, стикаємося зараз і будемо стикатися в майбутньому», – сказав він.
Авторка: Олександра Аппельберг
Фото: AP Photo/Harry Nakos
