Хто і як заробляє мільйони на торгівлі із Газою?

Війна у секторі Газа створила неймовірні можливості для ізраїльських та палестинських торговців продовольчими товарами. Вдалині від криків політиків та світла прожекторів через перехід «Керем-Шалом» до Гази щодня прибувають десятки фур, завантажених продуктами. І це не гуманітарна допомога, а комерційні перевезення.

Продавати продукти в сектор — справа складна та ризикована. Натомість у Газі готові платити за них утричі. Під час війни дехто заробляє мільйони.

«Важко повірити у різницю у цінах. Пакет чорної кави Elite, яка в Ізраїлі коштує 5 шекелів, мешканцям Гази продають за 50», — розповідає Е., ізраїльський араб, власник невеликої автотранспортної компанії.

Крім іншого, його компанія перевозить вантажі із Західного берега річки Йордан через прикордонні переходи «Таркумія» та «Шаар-Ефраїм» до КПП «Керем-Шалом» і звідти в сектор Газа.

«Я бачу торговців із Західного берега, які мають двоюрідних братів у Газі. Вони наживаються за рахунок своїх рідних у секторі Газа і без зазріння совісті постачають їм найтухший товар», — обурюється Е. — «Ми продаємо їм каву, більше схожу на пісок».

«В Ізраїлі я продаю ячмінь по 1000 шекелів за тонну. Торговці у Газі продають той самий товар по 2300 шекелів, а це тисячі тонн. Уявлення не маю, хто й навіщо його купує, люди його не їдять. Мабуть, там залишилося достатньо овець і корів, які їм харчуються», — пояснює Ефраїм, ізраїльський літній бізнесмен (ім’я вигадане).

«Мішок цукру вагою 25 кілограмів продається сьогодні в Хан-Юнісі та Рафіасі за 210 шекелів, у деяких випадках і за 500. На ізраїльському ринку він коштує 76 шекелів. Тобто ви купуєте цукор по 3000 шекелів за тонну, а продаєте в Газі по 8400 шекелів за тонну», — додає він. – «Якщо ви ввозите до Гази 40-тонну вантажівку, завантажену продуктами, купленими в Ізраїлі за 136 тисяч шекелів, ви виручите за них 336 тисяч».

З травня 2024 року далеко від уваги ЗМІ між Ізраїлем та сектором ведеться торгівля через КПП «Керем-Шалом». Через цей пропускний пункт щодня проходить товарів на десятки мільйонів шекелей.

Коли ми зв’язалися з Управлінням координатора дій уряду на територіях, нам пояснили: «Щоб оптимізувати розподіл допомоги всередині сектора Газа та диверсифікувати джерела гуманітарної допомоги, було дозволено ввозити продукти через приватних торговців у секторі Газа за умови отримання дозволу та регулярної перевірки службами безпеки».

«Наголошуємо, що приватний сектор — додатковий сегмент, який не замінює доставку гуманітарної допомоги до сектору Газа», — додали в Управлінні.

Звідки гроші?

Торговці з ізраїльської сторони зізнаються, що уявлення немає, наскільки це можливо. Але після десяти місяців війни, протягом яких економіка Гази не функціонує, а більшість жителів сектору не працюють, там ще лишаються гроші. Є кошти й у торговців із сектора, які закуповують товар в Ізраїлі, і у рядових палестинців, які потім купують ці продукти у місцевих продавців.

«Вбийте мене, якщо я знаю, звідки там беруться гроші», — каже Е. — «Мова про мільйони шекелів. Ніхто не продає задарма. Торговець із Західного берега, навіть якщо він двоюрідний брат людини, яка купує товари з Гази, не завантажить жодного піддону на свою вантажівку, доки не отримає підтвердження від банку, що гроші з Гази пройшли».

«Сьогодні торговець із сектора Газа переказав мені мільйон шекелів», — приєднується Ефраїм. — Т»ам є вільні гроші. Я не знаю, звідки вони беруться.

Чи знаємо ми, що всередині вантажівки?

Середина дня на КПП «Керем-Шалом». На величезній стоянці, де до війни розміщувалися десятки машин, стоять лише чотири вантажівки.

У лютому тут відбувалися демонстрації проти ввезення гуманітарної допомоги до Гази. Але вже кілька місяців у цьому районі панує тиша. Більшість водіїв вантажівок чекають біля будки, де сидять працівники КПП. Водії чекають на свою чергу на в’їзд.

У списку на стіні — імена щасливчиків, яким сьогодні можна проїхати через КПП. У переліку 81 один водій.

«Зараз хорошого дня тут проїжджає менше 200 вантажівок. Раніше тут проходило 800-900 фур на день», — говорить Е.

За 50 метрів від парковки — жовті ворота. Проїхавши через них, вантажівка потрапляє на територію комплексу, де її вантаж доглядають та просвічують ренгтеном. Потім фура під’їжджає до великого двору, довкола якого встановлені стовпи з прожекторами. Там проводиться ще одна перевірка — за допомогою службових собак, навчених знаходити вибухівку. На цей двір з боку Гази в’їжджає порожня фура. На неї відразу перевантажують товар. Далі до сектору Газа його везе вже місцевий водій.

За словами джерела, знайомого з ситуацією на КПП, до війни до сектору Газа з Ізраїлю через цей пункт щодня в’їжджало близько 500 вантажівок. Але лише 70 із них везли продукти. Близько половини всіх продуктів харчування надходило із Західного берега, ще половина — з Ізраїлю.

Між раундами бойових дій у Газі під час цієї війни були періоди, коли в рамках політики ослаблення блокади Гази через Керем-Шалом проходило і по 1000 вантажівок на день. Навіть зараз у сектор може в’їжджати вдвічі більше фур із їжею, ніж до початку війни.

Але попит все одно залишається більшим, ніж пропозиція. Адже безліч харчових виробництв у секторі Газа зруйновані, чи то сільськогосподарські плантації чи продовольчі заводи. При цьому велика спокуса ввезти контрабандою непродовольчі товари. На цьому можна розбагатіти. «Пачка цигарок сьогодні коштує в секторі Газа 250 шекелів, тому люди ховають їх, наприклад, у мішках з ячменем», — пояснює Ефраїм.

«Щодня тут ловлять двох-трьох водіїв за контрабанду», — скаржиться один із водіїв, які чекають на КПП. — «А якщо вас зловлять на контрабанді цигарок, вантажівку конфіскують у водія на 90 діб. Ми, водії, у чому винні? Хіба ми знаємо, що нам підклали у вантажівку?»

Гроші йдуть обхідним шляхом

Торгівля з клієнтами з Гази непроста. Одна з труднощів — переведення платежів. Жителі Гази покладаються на палестинські банки, що базуються на Рамаллі. Але прямий переказ з їхніх рахунків на ізраїльські в наші дні може зайняти час.

«В принципі, їхні банки працюють, і вони переказують нам гроші через Рамаллу, але це займає багато часу», — пояснює ізраїльський комерсант.

«Продавець з Гази, мій знайомий, надіслав мені платіжку SWIFT (підтвердження про переказ оплати за товар) два місяці тому. Але тільки сьогодні гроші надійшли на мій рахунок. І це вже після того, як я вчинив скандал. Немає пояснення, чому гроші дійшли до мене лише за два місяці», — продовжує бізнесмен. — «Тому я сказав торговцям із Гази, які працюють зі мною, щоб вони більше не переказували мені гроші. У мене є великий клієнт із Хеврона — переказуйте оплату йому».

За словами комерсанта, йому вдалося налагодити прийом платежів. Його контрагент у Хевроні отримує гроші з Гази і потім переказує ізраїльському партнеру.

Величезні прибутки створюють великий попит на логістичні послуги, заробляють і компанії, які ганяють вантажівки із товарами до Гази.

Ключове поняття тут —дозвіл на імпорт. Лише окремі бізнесмени з Гази одержують дозволи ШАБАК на торгівлю. Перед цим ШАБАК ретельно перевіряє, що вони не пов’язані з ХАМАСом, «Ісламським джихадом» або якоюсь іншою терористичною організацією.

Армія також перевіряє водіїв із Гази, яких торговці відправляють на перехід за товаром. Доставку всередині Гази також контролюють. Товари від КПП до таборів біженців та міст у секторі доставляють гуманітарними коридорами, які контролює ЦАХАЛ.

«У кого дозвіл, той і король»

Отримати дозвіл на ввезення фури з товаром до Гази довго та складно. Тому такі дозволи також стали предметом спекуляції.

Один із водіїв на КПП пояснює: «Я не знаю, чи просять про в’їзд 500 чи 20 тисяч людей. Але ви бачите, що сьогодні в сектор в’їде лише 80 вантажівок. Іноді ми чекаємо три тижні, щоб отримати дозвіл, іноді — місяць. Якщо раніше ми отримували замовлення та завантажували машину, то сьогодні я чекаю, поки мені повідомлять, що є погодження, і лише потім завантажую фуру».

Ізраїльські бізнесмени знають напам’ять імена торговців з Гази, яким вдається отримувати такі дозволи. Оскільки таких торговців небагато, вони розвинули шалену брокерську діяльність та вимагають по 10 тисяч шекелів за можливість скористатися їхнім дозволом.

«Кілька великих торговців, таких як Хузандар, Сака, Ходарі, Мухаммад Йосеф, Мухаммад аль-Баргі, контролюють більшу частину дозволів», — говорить ізраїльський торговець, який багато років працював у секторі Газа.

«Хочете привезти товар? Вам кажуть: женіть гроші. Я на два тижні застряг із товарами, які мають потрапити до Гази. Учора в мене попросили 10 тисяч шекелів, щоб ввезти вантажівку», — пояснює Л., невеликий перевізник, який чекає на свою чергу недалеко від КПП.

Підскочила і ціна самих перевезень. «Сьогодні доставка фури з Кір’ят-Шмони до Гази коштує 20 тисяч шекелів. Половина — за транспортування з Кір’ят-Шмони сюди, на КПП, половина — за доставку звідси до сектору Газа», — розповідає ізраїльський водій, який пригнав із півночі фуру з овочами.

«Водії беруть 5-10 тисяч шекелів за поїздку на «Керем-Шалом», яка раніше коштувала півтори тисячі», — погоджується Ефраїм. — «Справді, маршрут складний, доводиться сидіти та чекати, є черга, але я не розумію, чому це так дорого».

Усередині сектора Газа ціни на перевезення теж зростають. «Люди платять по 20 тисяч шекелів за те, щоб доставити вантажівку від КПП углиб сектора Газа», — скаржиться Т., мешканець Гази, який займається вантажоперевезеннями.

З іншого боку, він і пояснює, чому це так дорого. Перевізникам, які працюють усередині сектора, доводиться наймати потужну охорону, щоб захиститися від грабіжників дорогою. «Якби у мене не було 20 осіб, які охороняють вантажівку, як тільки вона виїхала з «Керем-Шалом» у бік Гази, мій товар пограбували б просто на виїзді», — зізнається він.

Хто заробить статки?

Аналіз гуманітарної допомоги, яка надійшла до Гази з початку війни, показує, що чверть від її обсягу становила приватна торгівля. Нині частка приватної торгівлі більша.

Важко звинувачувати силові відомства в тому, що є ті, хто отримує вигоду від торгівлі між Ізраїлем та сектором Гази. Координатор дій уряду на територіях не повинен, та й не може, впоратися із ситуацією, коли в Газі готові платити за продукти уп’ятеро дорожче, ніж в Ізраїлі. Його завдання — просто переконатись, що ці угоди не загрожують безпеці.

Зі спекулянтами всередині Гази мав би боротися той, хто керує сектором. Але фактично такої структури сьогодні просто немає, а в Ізраїлі відмовляються обговорювати питання, хто керуватиме Газою після війни. Поки нинішня ситуація триватиме, знайдуться й ті, хто наживатиметься на ній.

В офісі координатора дій уряду на територіях (підрозділ міноборони, відповідальний за реалізацію державної політики на територіях Юдеї та Самарії) так прокоментували цю публікацію:

«Ізраїль забезпечує та полегшує доставку гуманітарної допомоги до сектору Газа, приділяючи особливу увагу продовольству, воді, медикаментам, медичному обладнанню, у координації зі США, ООН та міжнародними організаціями. У рамках вищевикладеного та відповідно до вказівок політичного керівництва, які дозволяють і полегшують надання допомоги без будь-яких кількісних обмежень, Ізраїль працював над розширенням числа коридорів, через які передається допомога, на умовах суворої перевірки безпеки, у тому числі через КПП «Керем-Шалом» », два відкритих переходи на півночі сектора, перехід 96, а також морським гуманітарним коридором з Кіпру і повітрям, у співпраці з різними країнами.

Крім того, Ізраїль дозволяє та полегшує доставку допомоги з різних джерел, включаючи Єгипет, Йорданію та Кіпр, та заохочує міжнародні організації доставляти допомогу зі своїх складів та закуповувати допомогу у Ізраїлю та Західного берега. Таким чином, гуманітарна допомога надходить з різних джерел без будь-яких кількісних обмежень.

Приватний сектор вирішено було задіяти у світлі відсутності в ООН можливості збирати та розподіляти допомогу через труднощі, пов’язані з логістичними можливостями та нестачею кадрів.

На момент написання цієї статті на палестинській стороні контрольно-пропускного пункту «Керем-Шалом» знаходиться близько 580 вантажівок, які чекають на вантажі. Приватний сектор — важлива опора у доставці гуманітарної допомоги сектору Газа».

Автор:  Хагай Аміт

Джерело: TheMarker

Фото: Фатіма Шбаір