ХАМАС та «Хізбалла» в Німеччині: наркотики, пожертвування та деталі для БПЛА
Німеччина завжди йшла тонкою стежкою між боротьбою з тероризмом, прагненням прийняти іммігрантів і захистом прав людини. Саме тому протягом багатьох років не називала ХАМАС та «Хізбаллу» терористичними організаціями, не оголошувала їх поза законом, дозволяла їхнім представникам збирати кошти на терористичну діяльність, спрямовану також проти німців. Але 2020 року Німеччина включила «Хізбаллу» до списку терористичних організацій. ХАМАС до цього переліку було внесено лише у листопаді 2023 року — хоча Євросоюз із 2014 року відносив до терористичних організацій весь цей рух.
У доповіді Федерального відомства захисту конституції Німеччини за жовтень 2024 року повідомлялося, що ескалація на Близькому Сході може активізувати не лише антисемітів-одинаків, а й іранських прихильників, активістів ХАМАСу або «Хізбалли». Остання може задіяти свою мережу, яка все ще існує в Німеччині, для атак на ізраїльські та єврейські об’єкти, наприклад, щоб помститися таким чином за ліквідацію Хасана Насрали та інших своїх керівників або виконати іранське замовлення, що стане відповіддю на ізраїльську атаку по Ірану в жовтні 2024 року.
ХАМАС та «Хізбалла» можуть використовувати у своїх інтересах і радикалізацію мусульманських іммігрантських громад у Європі (приклад — погром в Амстердамі у листопаді 2024 року) для створення бази підтримки, поширення антиізраїльської та антисемітської риторики та організації нападів.
Німеччина також є одним із центрів активності ХАМАСу в Європі. ХАМАС на багато років зосередився тут, як і в інших країнах Європи, на збиранні коштів та поширенні ідеології за межами «Палестини». Пожертви збирали переважно через НУО, які приховували свій зв’язок із рухом. Деякі з них управляли активісти та прихильники ХАМАСу, які регулярно контактували з верхівкою руху.
У грудні 2023 року німецькі служби безпеки назвали Маджеда Халіля Моса Аль-Зіра “представником ХАМАСу в Німеччині”. Аль-Зір, громадянин Великобританії, який переїхав до Німеччини в 2014 році, раніше очолював Палестинський центр повернення (ПЦВ) — пропагандистську організацію, що базується у Великій Британії і вважається центральним крилом ХАМАСу в Європі. Він очолює Європейську палестинську раду з політичних відносин (EUPAC), яка просуває «палестинську справу» в Європі. Аль-Зір заявляв, що різанина 7 жовтня 2023 року була «самообороною».
У червні 2023 року міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант підписав розпорядження про арешт коштів, таємно переведених ХАМАСом п’яти оперативникам, які працювали в Європі, включаючи Аль-Зіра. 7 жовтня 2024 року міністерство фінансів США внесло Аль-Зіра до списку санкцій терористів, зазначивши, що він був старшим представником ХАМАСу в Німеччині і грав центральну роль у фандрайзингу в Європі.
Робота проти ХАМАСу
Центральне відділення фонду «Аль-Акса» було ключовим у мережі збору коштів ХАМАС у західних країнах, поки міністерство внутрішніх справ Німеччини не заборонило його діяльність у серпні 2002 року. Документи свідчать, що фонд “Аль-Акса” у Німеччині, як і в інших європейських країнах, сприяв створенню ХАМАСу.
Незважаючи на закриття фонду «Аль-Акса», організації ХАМАС зі збору коштів продовжували свою діяльність у Німеччині під виглядом благодійних фондів. Однією з найбільших була Палестинська громада у Німеччині (PGD), яка припинила свою діяльність наприкінці листопада 2023 року. Асоціація спонсорувала демонстрації та конференції на підтримку «Палестини», а німецькі служби безпеки називали її щорічні заходи «найважливішими пропагандистськими акціями ХАМАСу в Європі».
У Німеччині припускали, що частина фінансової допомоги ЄС, яка спрямовується в сектор Газа, а також пожертвування різних організацій теж потрапляли до рук терористів. Маючи зв’язки з міжнародними гуманітарними організаціями, що працюють у Газі, ХАМАС роками використовував їх кошти та матеріали для військового будівництва та терористичної діяльності, що імпортуються. З’ясувалося, що при будівництві ракетних систем та тунелів у Газі матеріали — труби, сталь та цемент, купівлю яких профінансувала Німеччина, ХАМАС використовував як для цивільних, так і для терористичних цілей. А у шкільному комплексі імені Рудольфа Вальтера в Дейр-ель-Баласі, побудованому на німецькі пожертвування, ХАМАС пропагував ненависть до Ізраїлю та вів підготовку учнів до вербування у своє військове крило.
Спочатку ЄС включив до списку терористичних організацій лише військове крило ХАМАСу «Бригади Із ад-Дін аль Кассам» — у грудні 2001 року, після терактів у США 11 вересня того ж року. ХАМАС оскаржив це рішення, і у 2014 році суд скасував його, пославшись на те, що воно було засноване на інформації, «зібраній зі ЗМІ та інтернету. Однак ЄС скасував рішення суду і повернув ХАМАС до списку терористичних організацій у 2017 році.
Теракт 7 жовтня 2023 року дав можливість федеральній владі посилити заходи проти ХАМАСу 13 жовтня 2023 року канцлер Олаф Шольц оголосив про заборону діяльності ХАМАСу, а також німецького відділення організації «Самідун», члени якої роздавали цукерки та тістечка після подій 7 жовтня» – одна з організаторів антисемітських протестів на Заході. Вона позиціонує себе як некомерційну «мережу солідарності з палестинськими в’язнями», збирає пожертвування та передає їх терористам з Народного фронту звільнення Палестини (НФОП).
2 листопада 2023 року міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер визнала ХАМАС терористичною організацією і наказала ліквідувати «Самідун». Також був заборонений популярний на пропалестинських. Після заяви глави МВС федеральна поліція Німеччини перевірила (і закрила) 15 інтернет-сайтів, імовірно, пов’язаних з ХАМАСом і мережею «Самідун».
МЗС Німеччини оголосило ХАМАС поза законом 2 листопада 2023 року.
14 грудня 2023 року в Німеччині було затримано двох ліванців і одного єгиптянина Четвертого підозрюваного, громадянина Нідерландів, заарештували в Роттердамі і екстрадували до Німеччини. ізраїльської операції у березні 2024 року). Підозрювані планували напади на єврейські об’єкти.
Звинувачення їм було пред’явлено 8 листопада 2024 року: заарештовані багато років працювали на ХАМАС за кордоном, займали керівні посади в русі і безпосередньо пов’язувалися з високопоставленими членами військового крила цієї терористичної організації. Один із обвинувачених зібрав склад зброї в Болгарії ще навесні 2019 року, а з червня до грудня 2023 року четверо намагалися знайти місце для складу зброї у Польщі.
Німецька влада раніше вважала ХАМАС рухом, орієнтованим на «звільнення Палестини» за допомогою політичної діяльності та збору коштів, але не виявляв інтересу до планування або до здійснення атак у європейських країнах, незважаючи на те, що, наприклад, у 2022 році кожен третій важкий насильницький інцидент у Німеччини мав ісламістське підґрунтя. У результаті бойовики ХАМАСу та «Хізбалли» багато років користувалися відносною свободою дій у Німеччині, використовуючи її як координаційний центр глобальної мережі, що займається в тому числі наркоторгівлею, відмиванням грошей, торгівлею краденими автомобілями.
«Хізбалла» вербувала шпигунів
«Культурна» і пропагандистська діяльність, спрямовувана Іраном, була насамперед націлена на шиїтську іммігрантську громаду Німеччини для керівництва у Лівані. Вербуванням шпигунів, купували зброю, військове крило «Хізбалли» (оголошено поза законом у липні 2013 року) та її так зване політичне крило, не заборонене через твердження, що воно є частиною ліванського уряду.
Дії німецької влади щодо бойовиків «Хізбалли» та пов’язаних з нею організацій багато років були поодинокими та обмеженими. 2005 року органи безпеки вирішили депортувати бойовика «Хізбалли», який прожив у їхній країні кілька років. Суд вважав, що підтримка тероризму «Хізбаллою» є достатньою підставою для депортації, зазначивши, що організація веде боротьбу проти Ізраїлю «з жорстокою зневагою до людського життя». У 2008 році МВС Німеччини закрило трансляції телеканалу “Хізбалли” “Аль-Манар” на підставі статті конституції Німеччини, яка забороняє організаціям діяти з наміром порушити “міжнародні домовленості”.
Зусилля щодо оголошення «Хізбалли» поза законом почали докладати лише у 2019 році. Тоді група законодавців закликала канцлера Ангелу Меркель посилити позицію, оголосивши і політичне крило Хізбалли терористичною організацією. 30 квітня 2020 року уряд Німеччини офіційно визнав «Хізбаллу» такою і заборонив її діяльність. У Німеччині було заборонено використання символіки “Хізбалли”, а всі активи організації в Німеччині були конфісковані. Після цього німецька поліція провела обшуки в кількох релігійних центрах і мечетях, пов’язаних з «Хізбаллою», у Берліні, Дортмунді, Бремені та Мюнстері.
Генеральний секретар Хасан Насралла заявив, що це політичне рішення, збрехавши, що «Хізбалла» вже багато років не має філій у жодній європейській чи іншій країні. Західні служби безпеки мають іншу думку: Німеччина була центром фінансових переказів для «Хізбалли». Кошти, зібрані активістами в Європі, переказували до Німеччини, а вже звідти — на легальні банківські рахунки в Бейруті. Кошти переказували і готівкою, і банківськими переказами, і через пункти обміну валюти.
Давно час
Лондонська газета «Аш-Шарк аль-Аусат» написала, що рішення оголосити «Хізбаллу» поза законом запізнилося, оскільки давно відомо, що на території Німеччини і в Європі діяли і це шиїтське угруповання, і Іран, який їй захищає, — вбиваючи, виробляючи вибухівку, торгуючи наркотиками та відмиваючи гроші.
У травні 2021 року МВС Німеччини оголосило про заборону асоціацій «Лівансько-німецька сім’я», «Люди для людей» та «Аллах, принеси нам мир», які замінили благодійну організацію Lebanon Orphans Project, оголошену поза законом ще 2014 року, після широкої фінансової підтримки фонду «Хізбалла Шахід».
У травні 2023 року в Бремені було заарештовано двох бойовиків «Хізбалли» з асоціації «Аль-Мустафа», забороненої в Німеччині в 2022 році. Імовірно, ці двоє були завербовані до «Хізбалли» у Лівані та організовували лекції проповідників, щоб посилити ідеологічну підтримку та залучити молодь. Голова асоціації Абд аль-Латіф входив до складу спецназу «Хізбалли» «Радуан». Прихильники «Хізбалли» в Німеччині перебували в асоціаціях, які керували місцевими мечетями. Пов’язані з “Хізбаллою” були і громада ліванських мігрантів у Дортмунді (центр “Ахль аль-Байт”), і в Боттропі (центр “Імам Реза”).
15 липня 2024 року правоохоронці Німеччини заарештували громадянина Лівану за підозрою в придбанні деталей для БПЛА на користь «Хізбалли». Ще трьох заарештували в Іспанії. За версією звинувачення, назвавшись власниками компанії з виробництва іграшок, вони придбали електроніку, пропелери, десятки бензинових двигунів, близько 200 електродвигунів та понад 12 тонн додаткових компонентів для створення паливних баків, крил та силових установок БПЛА. За оцінкою німецьких правоохоронних органів, ці компоненти дозволили «Хізбаллі» побудувати понад тисячу БПЛА, деякі з яких атакували Ізраїль після 7 жовтня 2023 року.
25 серпня 2024 року БПЛА «Хізбалли» завдав удару по кібуцу Дан. Аналіз останків БПЛА показав, що двигун вироблено німецькою компанією 3W Company. У доповіді дослідницького інституту з вивчення озброєнь у збройних конфліктах (CAR) від лютого 2020 року йдеться, що двигуни від 3W Company також встановлювалися на БПЛА в Ємені.
Одним із об’єктів, найбільш тісно пов’язаних із діяльністю Ірану та «Хізбалли» в Німеччині, була Блакитна мечеть у Гамбурзі — найстаріша мусульманська культова споруда Німеччини, де діяв Ісламський центр Гамбурга. Мечеть та шиїтсько-ісламська асоціація перебували під наглядом влади з 1993 року. Колишнього заступника голови центру Сулеймана Мусабіфара депортували з Німеччини разом із сім’єю в червні 2022 року через підтримку радикальних шиїтських груп і організацій, у тому числі «Хізбалли».
Головний редактор газети Die Welt Hamburg заявив, що гамбурзький центр був «найважливішим пропагандистським центром Ірану в Європі» та відправляв автобуси з прихильниками Ірану та «Хізбалли» до Берліна для участі в щорічних мітингах на честь Всесвітнього дня Єрусалиму. 16 листопада 2023 року правоохоронці Німеччини провели тут обшуки, збираючи матеріали та докази в рамках розслідування підтримки діяльності «Хізбалли».
На підставі зібраних ними доказів 24 липня 2024 року міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер розпорядилася закрити центр та оголосити його поза законом. Після цього німецькі сили безпеки провели рейди до Блакитної мечеті та 53 інших об’єктів, що належать Ісламському центру, включаючи будівлі та мечеті у Франкфурті, Мюнхені та Берліні.
Тісні зв’язки Ісламського центру з іранським режимом та «Хізбаллою» підтвердили повідомлення в WhatsApp: голова центру Мохаммад Хаді Мофтах безпосередньо контактував із Мехді Мостафаві, заступником голови офісу з міжнародних справ верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Слідчі виявили понад 650 повідомлень з кінця 2021 року до кінця 2023 року, в яких іранський чиновник давав Мофтаху докладні інструкції. Після нападу та різанини 7 жовтня 2023 року Мофтах отримав повідомлення, в якому говорилося, що «ісламський опір [ХАМАС] не має іншого способу зупинити злочини Ізраїлю».
Знайдено було й документи, що підтверджують діяльність зі збору коштів для «Хізбалли» та хуситів у Ємені. На деяких документах стояв друк верховного лідера Ірану та вказувалися конкретні фінансові перекази для операцій у Ємені.
Фото: AP Photo Ebrahim Noroozi
