«ХаАрец»: Іцхак Герцог просував ідею помилування для Нетаніягу ще до того, як став президентом

Іцхак Герцог лобіював надання помилування прем’єр-міністру Біньяміну Нетаніягу ще до того, як став президентом Ізраїлю — і навіть до того, як проти Нетаніягу було висунуто обвинувальний акт.

Про це пише «ХаАрец» із посиланням на свої джерела.

За їхніми даними, Герцог навіть обговорював можливість такого кроку з попереднім президентом Реувеном Рівліним.

Один із співрозмовників розповів, що Герцог намагався організувати зустріч між Нетаніягу та Рівліним, але вона так і не відбулася. Іцхак Герцог тримав свої зусилля в таємниці, побоюючись критики з боку лівоцентристів.

Люди, які добре знають Герцога, дають різні пояснення того, чому він був готовий діяти в інтересах Нетаніягу.

За словами одного з них, «можливо, Герцог розумів ту шкоду, яку завдасть країні продовження судового процесу, і хотів, щоб хтось знешкодив цю міну до того, як він вступить на посаду президента».

Інший сказав: «Герцог знав, що балотуватиметься в президенти, і хотів зробити помилування “подарунком” для членів “Лікуду”, чиєї підтримки він потребував».

Рівлін відхилив ідею помилувати Нетаніягу з кількох причин. Зокрема, він припускав, що Нетаніягу не погодиться визнати свою вину.

Співрозмовник, який говорив про це з Рівліним, згадав, що колишній президент сказав йому з сарказмом: «Прем’єр каже, що йому “зшили справи” та обмовили. За його логікою, це країна має просити його помилувати».

Останнім часом Іцхак Герцог кілька разів заявляв, що судовий процес проти Нетаніягу «лягає важким тягарем на ізраїльське суспільство» і що, якщо прем’єр звернеться з проханням про помилування, він розглядатиме його серйозно. Президент додав, що таке помилування матиме «свою ціну», натякаючи на неминучий вихід Нетаніягу з політичного життя. Але прем’єр, швидше за все, на це не піде.

Юристи, які обговорювали з Герцогом можливість помилування, серед них і колишній голова Верховного суду Аарон Барак, дійшли висновку, що президент не просуватиме такий винятковий крок без участі юридичної системи — і насамперед юррадниці уряду Галі Бахарав-Міари.

«ХаАрец» пише, що Герцог справді обговорював із Бахарав-Міарою можливість помилувати Нетаніягу. Без її участі помилування зобов’язувало б Нетаніягу спершу визнати вину за всіма інкримінованими йому злочинами, включно з хабарництвом. А щодо цього оточення Нетаніягу надсилає суперечливі сигнали.

Наближені, зокрема Натан Ешель, стверджують, що він ніколи не попросить помилування, бо не збирається визнавати обвинувачення. Сьогодні, 13 листопада, в інтерв’ю австралійській журналістці Нетаніягу окремо наголосив, що готовий «подумати» про помилування — але ніколи не визнає вини.

Однак зі слів Дональда Трампа виглядало, що саме Нетаніягу підштовхнув його звернутися до Герцога під час виступу в кнесеті, закликаючи помилувати прем’єра.

«Він любить тримати цю опцію про запас, на випадок якщо вона йому знадобиться», — пояснив «ХаАрец» співрозмовник, добре знайомий з Нетаніягу. «Але забудьте, що він зараз погодиться на помилування, яке змусить його визнати серйозні злочини чи завершити його політичну кар’єру».

Іцхак Герцог категорично заперечує, що давав Нетаніягу будь-які обіцянки щодо його суду перед президентськими виборами.

Рішення, яке намагався просунути Герцог — помилування ще до пред’явлення обвинувального акта — дуже нестандартне. Але віддалені прецеденти були.

Схожий крок зробив його батько, президент Хаїм Герцог: у 1986 році він помилував главу ШАБАКа Авраама Шалома та інших високопосадовців спецслужби, причетних до справи «автобуса № 300».

12–13 квітня 1984 року терористи з сектору Газа захопили міжміський автобус маршруту № 300 (з Тель-Авіва до Ашкелона) з приблизно 40 пасажирами.

Після погоні автобус узяв штурмом спецпідрозділ «Саєрет Маткаль». Загинула лише одна пасажирка, військовослужбовиця ЦАХАЛу.

Двоє терористів були захоплені живими, зв’язані й доставлені на найближче поле, де їх били люди, що зібралися навколо. Тодішній глава ШАБАКа Авраам Шалом і начальник оперативного управління ШАБАКа Ехуд Ятом підійшли до зв’язаних полонених. Перед тим як залишити місце, Шалом наказав Ятомові стратити їх.

«У результаті Ятом і кілька співробітників ШАБАКа посадили чоловіків у машину та відвезли їх у віддалене місце, де двох забили на смерть камінням і залізними прутами», — описує цю страту ізраїльський журналіст Ронен Берґман у своїй книзі «Повстань і убий першим».

Згодом з’ясувалося, що керівництво ШАБАКа намагалося приховати цей факт, давало неправдиві свідчення й фальсифікувало докази. За «офіційною» версією, терористів убили під час штурму автобуса. Але невдовзі в пресу просочилися фотографії, де вони були зафіксовані вже полоненими — і ще живими.

Спалахнув політичний скандал, почалося розслідування. У червні 1986 року фігуранти справи отримали президентське помилування ще до пред’явлення обвинувального акта.

При цьому співробітники ШАБАКа в своїх проханнях про помилування визнали скоєні злочини. Однак Авраам Шалом додав, що діяв «з відома політичного керівництва». Ці слова викликали лють в Іцхака Шаміра, який був прем’єр-міністром на момент захоплення автобуса. Шамір заявив, що це повна неправда.

Фото: Олів’є Фітуссі