
Грядуть мегаподії, які сколихнуть Ізраїль. І ось що я пропоную робити
Під час війни та під її прикриттям в Ізраїлі відбувається справжній переворот, зміна державного режиму. Певні політичні сили беруть під свій контроль поліцію, засоби масової інформації, систему освіти, академічні установи, держслужбу. Нижче я поділюся своїми міркуваннями про те, які три мегаподії можуть статися в країні протягом найближчих місяців і як на них мають реагувати громадські лідери.
Якщо хоча б одна або дві з цих подій дійсно стануться, над Ізраїлем нависне надзвичайно серйозна загроза. Традиційна нейтральність державних службовців має бути скасована в ім’я більш значущих цінностей. Опори, на яких тримається вся ця конструкція, мають здригнутися. Зараз лідери суспільства мають гучно повідомити, що вони збираються робити у випадку, якщо ці події дійсно стануться. Це може допомогти їх запобігти. Які події я маю на увазі?
Звільнення юридичної радниці уряду. Юридична радниця уряду виконує свої обов’язки професійно та сміливо. Вона — державна службовиця, а не політик. Тому її звільнення незрівнянне, наприклад, з відставкою міністра оборони Йоава Галанта. Це набагато небезпечніша подія (в жодному разі не применшуючи значення відставки Галанта). Юридична радниця стоїть на сторожі прав громадян, захищаючи їх від спроб уряду (будь-якого уряду!) якось ці права обмежити. Вона охороняє законність здійснення влади.
Звільнення голови ШАБАКу. У чому полягає проблема при звільненні одного з головних відповідальних за катастрофу 7 жовтня? По-перше, не може бути, щоб уряд, який несе основну відповідальність за цю катастрофу, залишався при владі, відправляючи у відставку всіх інших. А по-друге, що ще важливіше, через певні обставини голова ШАБАКу виявився “вартовим порогу”, не менш важливим, ніж юридична радниця уряду. Він попереджав про небезпеку, яку становить спроба судового перевороту і рішуче виступив проти міністра національної безпеки за його “значний внесок” у нагнітання напруженості на Західному березі. Крім того, він професіонал, а не політик, і замість нього може бути призначений “політичний” голова ШАБАКу, який буде потурати всім примхам нинішнього уряду і, можливо, спробує використовувати ШАБАК для переслідування його критиків.
Відмова від виконання постанови Верховного суду. Нещодавно деякі міністри та депутати висловилися в тому дусі, що міністр юстиції не повинен виконувати постанову Верховного суду, що зобов’язує скликати комісію з призначення суддів. У тому числі і для того, щоб обрати нового голову Верховного суду. Зараз складається враження, що міністр скличе комісію, але неясно, чи дозволить він їй прийняти якісь рішення. Якщо суд зобов’яже його дозволити комісії прийняти рішення, а він відмовиться, це буде мегаподія. І якщо суд задовольнить апеляції, що зобов’язують прем’єр-міністра відправити у відставку Бен-Гвіра за систематичне порушення поліцейського статуту, а Нетаніягу відмовиться — це теж буде мегаподія.
Кожна з них стане ще одним кроком на шляху до перетворення Ізраїлю на диктатуру. Що можуть зробити в цій ситуації громадські лідери?
Керівники місцевих рад та академічних закладів мають оголосити страйк, організувати демонстрації протесту і закликати всіх приєднатися до них. Саме так я і збираюся вчинити як президент Тель-Авівського університету. Ця акція протесту буде схожа на загальний страйк, але в даному випадку у держслужбовців залишиться свобода вибору — вони самі зможуть вирішити приєднуватися їм до акцій протесту чи ні.
Високопоставлені державні службовці, — головним чином, керівники сил безпеки, — не можуть виступати проти уряду, оскільки вони підпорядковуються політичному керівництву. Але, якщо станеться хоча б одна з названих вище мегаподій, їхній протест буде виправданий.
Високопоставлені держслужбовці зобов’язані зберігати вірність суспільству.
Виходячи з цього, вони мають підняти голос, вказати на небезпеку та піддати критиці дії уряду. Так свого часу вчинив голова ШАБАКу, попередивши про загрозу, яку несе для держави судовий переворот.
Що можуть зробити ключові фігури ділового сектору? Не секрет, що цим людям є що втрачати, і, можливо, навіть більше, ніж іншим (протест загрожує втратою клієнтів та розривом зв’язків з урядовими установами). Але бувають ситуації, коли людина зобов’язана взяти на себе відповідальність за суспільство, в якому вона живе, і за рахунок якого вона заробляє. Тому у випадку, якщо станеться хоча б одна із згаданих вище мегаподій, представники приватного сектору також мають приєднатися до страйку і, можливо, призупинити роботу належних їм підприємств.
Щодо лідерів опозиції — хто я такий, щоб вказувати їм, що робити. Але очевидно, що вже зараз вони мають готуватися до того, що одна з поки що гіпотетичних мегаподій станеться в реальності. Не потрібно чекати до останнього. Їх обрали для того, щоб діяти.
Принципово важливо, щоб громадські лідери вже зараз повідомили уряду, які кроки вони мають намір здійснити у випадку однієї із згаданих мною мега-подій. Уряд має врахувати цю загрозу, зважуючи свої подальші кроки. Зробивши щось, важко відіграти назад, набагато простіше відразу відмовитися від дій.
Настав час діяти заради захисту Ізраїлю.
Автор: Йосеф Порат, професор, президент Тель-Авівського університету та колишній декан юридичного факультету
Джерело: “ХаАрец”
Фото: AP Photo, Охад Цвігенберг