Головні виклики, що стоять перед майбутнім начальником Генштабу
Першою міною, закладеною на шляху майбутнього начальника Генерального штабу Еяля Заміра, є внутрішньоармійські розслідування історичного провалу 7 жовтня. Як відомо, міністр оборони Ісраель Кац заморозив призначення нових командирів повітряно-десантної бригади та спецназу інженерних військ “ЯАЛОМ”.
Після цього він повідомив, що не допустить обговорення жодних нових призначень у вищому командуванні ЦАХАЛу до завершення внутрішньоармійського розслідування подій 7 жовтня. Кац вимагав, щоб ця робота була завершена до кінця січня, проте Генштаб не вклався у встановлений термін. Невідомо, чи була надана військовим офіційна відстрочка, чи міністр оборони просто вирішив дочекатися вступу на посаду Еяля Заміра наступного місяця.
Розслідування, що ведеться Генштабом, поділяється на дві частини. Перша охоплює проміжок часу з ночі 6 жовтня до 6:29 ранку 7 жовтня, друга – період з 6:29 ранку 7 жовтня і кілька наступних днів.
Близько року тому Герці Халеві вирішив призначити колишнього начальника Генштабу Шауля Мофаза керівником групи з розслідування того, що відбувалося в Генштабі в ніч на 7 жовтня. Халеві сам збирався давати показання цій комісії. Проте внаслідок різкої громадської та політичної критики, до якої приєдналися і представники сил безпеки, він відмовився від цього плану. В результаті дії начальника Генштабу та обговорення, які він проводив у ніч на 7 жовтня, залишилися досі не розслідуваними.
Генштаб розслідував, що відбувалося тієї ночі в усіх відділах Генштабу, в штабах родів військ та в командуванні округами. Результати проведеної роботи були представлені Халеві минулого тижня. Цей процес зайняв понад 22 години і за його підсумками начальник Генштабу, який залишає свою посаду, наказав провести в розслідуванні певні доопрацювання. За словами поінформованого джерела, “офіцери доповідають всім серцем, щоб якомога повніше представити картину того, що відбувалося в ніч на 7 жовтня, і тому заслуховування їхніх рапортів затягується”.
Результати першого розслідування, проведеного під керівництвом генерал-майора запасу Мікі Едельштейна, були опубліковані в липні минулого року. Розслідування стосувалося подій 7 жовтня в кібуці Беері. Його якість зазнала громадської критики, так само, як і дії сил безпеки при спробі звільнення заручників у “будинку Песі” (13 з 15 заручників, що перебували в будинку Песі Коен загинули). Проте бригадний генерал Барак Хірам, який командував цією операцією, за результатами розслідування зміг отримати призначення на посаду командувача дивізії “Газа”.
Друге розслідування стосується дій оперативного відділу Оперативного управління Генштабу під командуванням генерал-майора Шломі Біндера. Його висновки, підготовлені Герці Халеві, були представлені тодішньому міністру оборони Йоаву Галанту. Їх зміст було доведено до відома прем’єр-міністра, і зроблено це було до призначення Біндера на посаду начальника Розвідувального управління Генштабу.
За словами поінформованих джерел, знайомих з ходом розслідувань, командування ЦАХАЛу не готове представити їх результати через серйозні розбіжності між генералами. Вони стосуються як опису того, що відбувалося в Генштабі в ніч на 7 жовтня та наступні дні, так і ступеня відповідальності високопоставлених офіцерів за різні події. Навіть процес прийняття рішень, практично повністю задокументований за допомогою електронних засобів запису, трактується високопоставленими військовими по-різному. Поінформовані джерела також повідомляють, що розслідування, які наближаються до завершення, не містять персональних висновків.
Тому міністру оборони Ісраелю Кацу та Еялю Заміру, який готується до вступу на посаду начальника Генштабу, ще належить відповісти на безліч питань.
Чи приймати їм розслідування, представлені Герці Халеві, який залишає свою посаду? Дати “добро” на відновлення обговорення призначень у Генштабі, щоб розрядити обстановку і вивести офіцерів зі стану напруженого очікування? Чи може краще почекати до вступу Заміра на посаду?
У зв’язку з цим багато хто задається питанням: чи захоче або чи зможе новий начальник Генштабу поставити під сумнів якість представлених йому розслідувань і дати вказівку про їх повторне проведення? Адже одним з головних викликів, що стоять перед ним, є повернення довіри суспільства до всієї армії і до Генштабу зокрема. Не кажучи вже про те, що Заміру доведеться займатися відновленням ЦАХАЛу і підвищенням його бойової готовності, наполягаючи на дотриманні прозорості, не властивої сьогодні штабам деяких родів військ, які побоюються покладання на їх командирів персональної відповідальності за події 7 жовтня.
Варто також зазначити, що зовсім скоро Еялю Заміру потрібно буде призначити собі заступника замість генерал-майора Аміра Барама, який залишає свою посаду. На посаду заступника начальника Генштабу претендують генерал-майор Урі Гордон і генерал-майор Тамір Ядай. Крім того, Заміру належить знайти заміну командувачу Південним військовим округом генерал-майору Урі Фінкельману, який повідомив про свою відставку. За його прикладом найближчим часом напевно підуть й інші офіцери, які несуть пряму і непряму відповідальність за провал 7 жовтня. Їхні імена складають досить довгий список, і новому начальнику Генштабу доведеться вирішувати і це питання.
Автор: Амір Бохбот
Джерело: Walla
Фото: прес-служба ЦАХАЛу
