Гарантії безпеки для України залишаються туманними, а Росія наполягає на вирішальному слові
Після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі європейські лідери намагаються визначити, якими можуть бути гарантії безпеки для України, що стануть частиною потенційної мирної угоди між Києвом і Москвою.
В Україні побоюються, що Росія скористається скасуванням санкцій і перемир’ям для відновлення та перепідготовки своїх військ, а потім знову нападе. 18 серпня Трамп заявив, що Росія погодилася прийняти гарантії безпеки, і підтвердив, що «захист, подібний до статті 5», перебуває на розгляді.
Йдеться про положення НАТО щодо колективної оборони, яке визначає, що напад на одного члена вважається нападом на всіх, і кожен союзник має надати допомогу «такими діями, які вважатиме необхідними». Трамп прямо виключив членство України в НАТО, але європейські лідери обговорюють формат, у якому буде задіяно механізм колективної допомоги.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні просуває пропозицію, яка фактично передбачає колективну оборону за зразком НАТО, але без реального членства в альянсі, пише Bloomberg. Вона передбачає, що країни, які підпишуть двосторонні угоди з Україною, будуть зобов’язані швидко узгодити заходи у відповідь у разі нападу. Це може включати швидку та сталу оборонну підтримку Києва, економічну допомогу, зміцнення української армії та введення санкцій проти Росії.
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто пояснив, що ідея Мелоні полягає в тому, аби НАТО – як оборонний альянс – могло забезпечити захист іноземної держави, такої як Україна. Альтернативно, окремі країни могли б узяти на себе подібні зобов’язання. «Оптимальний механізм буде обрано з часом. Безумовно, з НАТО буде забезпечене більш ефективне стримування», — наголосив він.
Іншим варіантом могло б стати щось на кшталт пакту США з Ізраїлем 1975 року: обіцянка вжити заходів у разі порушення Єгиптом режиму припинення вогню. Це могло б означати різке відновлення санкцій або скасування нейтрального статусу України, якщо це буде частиною мирного врегулювання, пише The Economist.
The Times повідомляє, що європейські країни прагнуть, аби США в межах гарантій безпеки розмістили винищувачі в Румунії, де НАТО будує найбільшу в Європі авіабазу. Крім того, йдеться про зобов’язання США постачати Україні зенітні ракети Patriot і Nasams, а також надання доступу до американських супутників для GPS та розвідки.
У останні дні Трамп, схоже, висловив готовність до подібних пропозицій. 18 серпня він заявив, що європейці стануть «першою лінією оборони», але США «допоможуть їм у цьому», хоча й не уточнив, що саме це означатиме. Наступного дня він підтвердив свою готовність допомогти, можливо, авіацією: «Ні в кого немає такого озброєння, як у нас… Я не думаю, що це стане проблемою».
Деякі країни також розглядають можливість відправлення своїх військових в Україну – ідею, яку Росія вже неодноразово відкидала. Навіть якщо Москва погодиться на компроміс (що наразі не спостерігається), це поставить Захід перед дилемою: що робити, якщо європейські війська в Україні зазнають атаки? Чи стане це підставою для застосування Статті 5 статуту НАТО, хоча йдеться не про територію країни-члена? І якщо ні, чи не підірве це авторитет самого альянсу?
Тим часом глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва повинна брати участь у будь-яких переговорах щодо гарантій безпеки України. «Росія не погодиться на колективні гарантії, ухвалені без її участі», — сказав він на спільній пресконференції з міністром закордонних справ Йорданії. Лавров також наполіг, що КНР має бути серед гарантів, як Москва пропонувала ще навесні 2022 року.
Президент Франції Емманюель Макрон визнав, що головною гарантією є власні збройні сили України. Він наголосив, що мирна угода не повинна передбачати обмеження чисельності чи боєздатності української армії, як того домагається Росія.
Таким чином, питання гарантій безпеки залишається невирішеним, а кількість перешкод на шляху до домовленостей не зменшується. Ключове питання полягає в тому, чи вважатиме Трамп жорстку позицію Путіна перепоною до миру, чи натисне на Зеленського, аби змусити його прийняти умови Москви.
Олександра Аппельберг, «Деталі». AP Photo/Julia Demaree Nikhinson
