Галант – четвертий міністр оборони, звільнений через суперечки з Нетаніягу
Іцхак Мордехай, Моше Яалон та Авігдор Ліберман — усі вони були міністрами оборони в урядах Нетаніягу з кінця 1990-х по 2018 рік. Кожен мав свої розбіжності з прем’єр-міністром, і всі не досиділи до кінця своєї каденції.
У перший термін Біньяміна Нетаніягу на посаді прем’єр-міністра, що розпочався в 1996 році, він звільнив міністра оборони Іцхака Мордехая.
«Той, хто зраджує принципи виборців, які за нього проголосували, не вартий бути в наших лавах. Тому Мордехай також не може бути міністром оборони в уряді, який я очолюю», – заявив Нетаніягу у січні 1999 року.
«Пан Нетаніягу надіслав мені листа, повного брехні, написаного дрібним політиком, — відповів Мордехай. — Нетаніягу не заслуговує ні на мою довіру, ні на довіру ізраїльського народу. Він ризикував усім заради своїх політичних потреб. Народ Ізраїлю заслуговує на краще керівництво, і я і мої партнери запропонуємо таке керівництво».
Мордехай залишив своє останнє засідання кабінету міністрів, грюкнувши дверима, після різкої словесної суперечки.
«У розмовах між нами у мене вдома і у вас ми говорили про безпеку та соціальні проблеми. На жаль, цей уряд досяг кінця свого шляху, і я досяг кінця свого шляху», – сказав Мордехай Біньямину Нетаніягу. Потім він вийняв стос із кишені, надів на голову і прочитав Псалом 120 «Визволи душу мою, Господи, від уст брехливих і язика лукавого».
Після цього міністр порадив Нетаніягу «прочитати Першу книгу царств, історію про Самуїла та Саула» — і процитував конкретний уривок: «Тоді сказав Самуїл: нині відкинув Господь царство Ізраїльське від тебе і віддав його ближньому твоєму, який кращий за тебе».
Нетаніягу відповів: «Я не хочу ділитися всім, про що ви і ваші люди просили через посередників. Не читайте мені лекцій про правду та брехню».
Після звільнення Мордехай організував «Партію Центру», яка оголосила його своїм кандидатом на посаду глави уряду. Він і Нетаніягу зустрілися пізніше того ж року на телевізійних дебатах: обидва балотувалися на пост прем’єр-міністра на прямих виборах, що відбулися у травні 1999 року.
Мордехай звинуватив Нетаніягу: Ти намагаєшся обдурити нас. Кульмінацією дебатів став момент, коли Мордехай сказав опоненту: “Подивися мені в очі”. Нетаніягу, якого часто називають «телевізійним чарівником», виглядав на той момент спітнілим і стурбованим.
На виборах у підсумку переміг Ехуд Барак, який не брав участі у теледебатах. Партія Центру приєдналася до його уряду. Мордехай став у ній міністром транспорту.
2016 року Нетаніягу звільнив міністра оборони Моше Яалона, тоді – члена партії «Лікуд». Прем’єр-міністр замінив його Авігдором Ліберманом, лідером партії НДІ.
“Сьогодні вранці я повідомив прем’єр-міністра, що після його поведінки в останніх подіях і через відсутність довіри до нього я йду з уряду та кнесету і беру тайм-аут у політичному житті”, – заявив тоді Яалон.
Сварка між Яалоном і Нетаніягу була за двома великими інцидентами. По-перше, Яалон публічно підтримав тодішнього заступника начальника генштабу ЦАХАЛу Яїра Голана (сьогодні — лідера нової партії під назвою «Демократи») після того, як Голан порівняв поточні події в Ізраїлі з процесами, що відбувалися у нацистській Німеччині.
Другий інцидент був пов’язаний з призначенням військового трибуналу для Ельора Азарії — солдата, який уже застрелив знешкодженого, пораненого і лежав на землі палестинського терориста в Хевроні. Праві різко атакували військових за сам факт суду над Азарією, а Яалон став на їхній захист – за що й поплатився посадою.
Ліберман, який змінив Яалона, теж не відсидів весь свій термін. Він пішов у відставку у 2018 році через те, що він назвав «капітуляцією перед терором» після перемир’я з ХАМАСом у Газі.
Ліберман був проти постачання палива та передачі «валізи з грошима» з Катару до Гази. Цей контекст має відношення до різанини 7 жовтня.
Ліберман розкритикував стратегію Ізраїлю в Газі та попередив: «Ми купуємо тишу на короткий термін ціною серйозної шкоди національній безпеці у довгостроковій перспективі». Він додав: «У мене немає претензій до оборонного істеблішменту, це політичне керівництво зазнало невдачі».
Фото: Олів’є Фітуссі
