Фельдштейн: Нетаньягу знав про злив секретного документа в Bild. Усе відбувалося з його відома
Учора, 23 грудня, в ефір вийшла друга частина інтерв’ю, яке Елі Фельдштейн дав журналісту телеканалу «Кан» Омрі Асенгайму.
Фельдштейн є головним підозрюваним у справі про витік секретних матеріалів і одним із трьох ключових фігурантів у справі «Катаргейт».
Елі Фельдштейн, колишній військовий прессекретар Нетаньягу, заявив, що прем’єр-міністр знав про секретний документ, переданий до німецької газети Bild. Саме Нетаньягу стояв за витоком, і все робилося з його відома, стверджує Фельдштейн. Прем’єр-міністр це заперечував і продовжує заперечувати.
Справа Фельдштейна: короткий огляд
31 серпня 2024 року в секторі Гази військові виявили тіла шести молодих заручників, розстріляних терористами. Ізраїльське суспільство було шоковане. На уряд знову почали тиснути з вимогою відновити переговори щодо угоди з ХАМАСом.
Невдовзі після цього, 6 вересня 2024 року, німецька газета Bild опублікувала статтю, засновану на секретному документі, який нібито був вилучений ізраїльськими військовими з особистого комп’ютера Ях’ї Сінуара. У документі описувалася стратегія ХАМАСу на непрямих переговорах з Ізраїлем.
Зміст «злитого» документа підтверджував заяви Біньяміна Нетаньягу про те, що ХАМАС не зацікавлений в угоді щодо звільнення заручників і прагне лише затягувати переговори та поглиблювати розкол в ізраїльському суспільстві.
Однак згодом з’ясувалося, що документ узагалі не був написаний Сінуаром, а його цитували й подавали вкрай вибірково, спотворивши основний зміст.
Тоді ж у ЦАХАЛі зрозуміли, що стався витік цілком таємного матеріалу, і розпочали розслідування. За словами військових, публікація документа в не відредагованому вигляді «засвітила» важливе джерело розвідки в Газі.
З’ясувалося, що Елі Фельдштейн ще у квітні 2024 року незаконно отримав від співробітника військової розвідки Арі Розенфельда секретний документ. У серпні за допомогою Йонатана Уріха він «злив» його до німецької газети з метою вплинути на громадську думку ізраїльтян і налаштувати їх на підтримку Нетаньягу.
Перед цим він пропонував документ ізраїльським ЗМІ, але цензура не дозволила публікацію. І сам Фельдштейн, і Нетаньягу про це знали.
Що нового розповів Фельдштейн?
Асенгайм запитав Фельдштейна, наскільки, на його думку, Нетаньягу був обізнаний про витік документа. Фельдштейн відповів:
«Він знав усе».
За його словами, коли Нетаньягу заявляв, що нібито вперше дізнався про існування документа зі ЗМІ, «це була брехня».
«Неможливо винести на публіку настільки секретний документ без участі політичного керівництва», — заявив Фельдштейн.
«Щоб оприлюднити такий документ, прем’єр-міністр має бути в курсі — від початку і до кінця».
Ще у квітні 2024 року Фельдштейн звернувся до оглядача 12-го телеканалу Аміта Сегаля з пропозицією опублікувати документ ХАМАСу, незаконно отриманий від Арі Розенфельда. Сегаль відповів, що публікацію потрібно погодити з військовою цензурою. Того ж вечора Фельдштейн написав у WhatsApp прессекретарю Нетаньягу Йонатану Уріху:
«Не відповідай мені й не телефонуй. Те, що я готую на вихід суботи, коштує мільйон доларів. І для цього потрібен прем’єр-міністр».
В інтерв’ю Асенгайму Фельдштейн пояснив:
«Я мав на увазі, що глава уряду повинен бути залучений до цього процесу [зливу документа]».
Однак військова цензура не схвалила публікацію, і 12-й канал ІТВ відмовився її розміщувати.
Після цього Фельдштейн вирішив злити документ іноземній пресі. Він попросив Йонатана Уріха — медіарадника Нетаньягу і одного з головних фігурантів іншої справи, «Катаргейт», — допомогти з цим.
«Хто в тебе є за кордоном, щоб розповісти щось грандіозне?» — написав Фельдштейн Уріху.
Уріх у відповідь скерував його до політконсультанта Ісраеля Айнгорна, який мав широкі зв’язки в іноземній пресі.
(Айнгорн, який керував передвиборчою кампанією «Лікуду» на попередніх виборах, після початку розслідування у справі «Катаргейт» утік до Сербії.)
Фельдштейн наголосив, що Йонатан Уріх, один із найближчих до Нетаньягу людей, знав кожну деталь історії із витоком секретного документа. Це суперечить твердженням самого Уріха, який заявляє, що нічого не знав.
«Уріх знає все, що знав я — звідки походить документ, яке його джерело, чому його не можна було публікувати в Ізраїлі — він знає все», — сказав Фельдштейн.
Він описав тісні стосунки між собою, Уріхом і Айнгорном, зазначивши, що вони діяли як єдина команда.
Фельдштейн не заперечує, що рішення звернутися до Bild у серпні 2024 року мало на меті обійти військову цензуру. Айнгорн допоміг йому встановити контакт із редакторами німецької газети.
На початку вересня 2024 року, через п’ять днів після вбивства шести заручників у тунелі в Рафаїсі, Фельдштейн отримав повідомлення з Bild:
«Ми опублікуємо це завтра вранці» — і так і сталося.
«Те, що я зробив, служило моєму босу (Нетаньягу). Звідки я це знаю? Уріх написав мені в WhatsApp: “Бос задоволений”», — розповів Фельдштейн.
Згодом він поговорив із Уріхом телефоном:
«Ми говорили про публікацію в Bild, про її наслідки і про подальші плани. Зокрема — про відгуки, які він отримав від прем’єр-міністра щодо цієї публікації. Я зрозумів, що виконав поставлене переді мною завдання».
Після цього, за словами Фельдштейна, відбулася відеорозмова між ним, Йонатаном Уріхом і Біньяміном Нетаньягу. Вони обговорювали публікацію в Bild.
За словами Фельдштейна, Нетаньягу особисто подякував йому за виконану роботу і сказав, що вона надзвичайно важлива.
Потім вони обговорили, що потрібно заднім числом скласти фіктивний запит від новинної служби 12-го телеканалу до армійської пресслужби з питанням, чи дізнався прем’єр про існування опублікованого документа від армії. Одразу ж слід було підготувати формальну відповідь: прем’єр-міністр не був обізнаний із документом.
Сенс цього маневру — донести до громадськості меседж, що армія нібито приховує інформацію від політичного керівництва.
«Катаргейт»
Далі в інтерв’ю Фельдштейн розповів і про справу «Катаргейт», у якій він також проходить підозрюваним. Його версія така:
«Мене залучили без мого відома».
Фельдштейн заявив, що не знав про те, що Йонатан Уріх і Ісраель Айнгорн працювали на Катар і передавали йому меседжі, узгоджені з катарським урядом.
«Якщо й існували якісь бізнес-зв’язки між канцелярією прем’єр-міністра та Катаром, про них не говорили публічно — ні зі мною, ні з іншими», — стверджує Фельдштейн.
Він заявив, що зарплату йому виплачували через бізнесмена Гіля Біргера, і лише згодом він дізнався, що його фінансував Джей Футлік — американський лобіст, який працює на Катар.
«У мене є дуже вагомі підстави вважати, що мене використали для обслуговування інтересів, які не обов’язково були лише інтересами прем’єр-міністра. Велася подвійна гра», — додав він.
Водночас Фельдштейн відмовився відповідати на пряме запитання, чи знав Нетаньягу про зв’язки його наближених із Катаром.
Асенгайм: «Прем’єр-міністр Нетаньягу знав про зв’язки Уріха та Айнгорна з Катаром?»
Фельдштейн: «Наступне запитання».
Асенгайм: «Тоді інакше: на допиті ви говорили слідчим правду?»
Фельдштейн: «Так».
Коментарі політиків
На тлі останніх публікацій щодо справи «Катаргейт» колишній прем’єр-міністр Нафталі Беннет учора виступив із заявою для преси. Він закликав ШАБАК і поліцію поглибити розслідування.
«Ваш національний обов’язок — довести розслідування до кінця. Увесь народ Ізраїлю цього очікує і підтримує вас. Дійдіть до всіх причетних, включно з паном Нетаньягу», — заявив він.
Беннет знову повторив свою тезу, що «Катаргейт» — це «найтяжча зрада в історії держави Ізраїль».
Він також запитав, чому Нетаньягу не реагує на публікації про те, що його наближені за гроші просували інтереси Катару.
«Чому Нетаньягу мовчить? Чому до цього моменту він продовжує прикривати зраду у власному офісі?» — запитав Беннет.
Голова партії «Яшар», колишній начальник Генштабу ЦАХАЛу Гаді Айзенкот прокоментував другу частину інтерв’ю Фельдштейна та закликав розслідувати роль Нетаньягу у витоку секретного документа до газети Bild.
«У той час, коли країна тремтіла від гніву й болю через убивство шести наших заручників у тунелях, коли народ Ізраїлю виходив на вулиці з розбитим серцем, прем’єр-міністр займався не поверненням інших заручників, а психологічною війною проти власних громадян», — написав Айзенкот.
«Найближчі радники Нетаньягу фактично служили інтересам іноземної держави, поставили під загрозу людські життя та секретні розвідувальні джерела — нібито за згодою Нетаньягу. Так діють найтемніші режими світу. Уряд Ізраїлю з відкритими очима веде нас до ціннісної прірви. Те, що Нетаньягу не відкрив рота — не засудив і не спростував, — говорить про багато що. Уряд 7 жовтня приносить у жертву безпеку держави та життя її синів», — додав він.
Завтра 11-й телеканал покаже третій і останній епізод ексклюзивного інтерв’ю з Елі Фельдштейном у програмі «Буде добре» з Омрі Асенгаймом.
Фото: Ітай Рон
