Два головні переможці муніципальних виборів
Війна на півночі і на півдні, одна за одною похоронні процесії, сотні поранених солдатів – все це перетворило муніципальні вибори, які двічі відкладалися, на нудну процедуру, що втратила в очах багатьох своє значення. На це красномовно вказує низька виборча активність – 49%, тоді як 2018 року було 56%.
Однак для ультраортодоксальних партій вибори стали подією першорядної важливості, сповненою пристрасті та високої енергії. Поки думки більшості ізраїльтян зайняті війною, ультраортодоксальні кандидати отримали можливість покращити свої позиції в містах зі змішаним населенням. І вони нею скористалися.
В Араді Яїр Мааян, якого підтримали гурські хасиди, зміг перемогти чинного мера міста Нісана Бен-Хамо («Єш атід»). Мер Ашдода, сьомого за величиною місті країни, Єхіель Ласрі зміг уникнути другого туру завдяки беззаперечній підтримці, отриманій від партій Агудат Ісраель і ШАС. У Тверії завдяки голосам ультраортодоксів Йосі Наба взяв гору над Роном Кобі.
У Цфаті ультраортодокси зробили неможливе: вони об’єдналися. Висунули єдиного кандидата – Йосі Какуна з ШАСу, який у результаті випередив чинного мера міста, лікудника Шукі Охану. У Єрусалимі беззастережну перемогу здобув Моше Леон, який має підтримку ультраортодоксальних партій.
Два переможці і той, хто програв
Боротьба в ультраортодоксальних містах була складнішою. Переможцями з неї вийшли двоє – Ар’є Дері (ШАС) та Моше Гафні («Дегель ха-Тора»), а тим, хто програв – є один, Меїр Поруш («Агудат Ісраель»).
Для Дері головним було досягти свого в Ельаді, на перемогу тут він зробив найбільшу ставку. Це спричинило розкол в інших ультраортодоксальних містах. Але хід Дері був вдалим: син міністра Ісраель Поруш, який обіймав посаду мера Ельада протягом десяти років, був змушений визнати свою поразку з відставанням у 10%. Його крісло займе кандидат від партії ШАС Єхуда Бутбуль, якого підтримали також вижницькі хасиди – представники найбільшого хасидського двору в Ельаді. Але це було лише частиною сконструйованої Дері великої угоди, що включала також Бней-Брак і Бейт-Шемеш.
ШАС здобула перемогу і у Цфаті, і навіть у Кір’ят-Яарім – ультраортодоксальному селищі, де панувала «Дегель ха-Тора». Дері може записати собі в актив також розширення представництва партії ШАС у міськрадах Єрусалиму та Бней-Брака. Щоправда, його кандидати зазнали поразки у менш значних населених пунктах, наприклад у Рехасімі, де більшістю в кілька десятків голосів переміг представник «Дегель ха-Тора» Іцхак Райх, і Гіват-Зеєві, де з великим відривом переміг Йосеф Асраф, який мав підтримку тієї ж самої партії.
У Бейт-Шемеші склалася більш заплутана ситуація. Шмулік Грінберг, кандидат «Дегель ха-Тора» та Поруша, прийшов до фінішу першим, але не зміг набрати 40% голосів, необхідних для перемоги у першому турі. У другому його чекає боротьба з чинним мером міста Алізою Блох. Кандидат від партії ШАС Моше Абутбуль посів третє місце, але ситуацію в Бейт-Шемеші все одно контролює Дері, оскільки Грінберг уже звернувся до Абутбуля із закликом «згуртувати лави». Дері повинен вирішити, чи продовжить він мстити партії «Дегель ха-Тора», яка порушила союзницькі зобов’язання в Ельаді, або ж заспокоїтися і приєднатися до Грінберга – в ім’я досягнення важливішої мети.
Другий переможець – лідер «Дегель ха-Тора» Моше Гафні, який зумів досягти і покращення позицій своєї партії щодо «Агудат Ісраель», і зміцнення власних внутрішньопартійних позицій. “Дегель ха-Тора” знову продемонструвала свою силу в Єрусалимі, перемігши “Агудат Ісраель” та хасидів з рахунком 6:3. У міській раді Бней-Брака «Дегель ха-Тора» дісталося десять місць, а хасидам – лише шість. Минулого року хасидам належала більшість у партійному блоці «Єврейство Тори» – 60:40, і на цій підставі їх представник керував парламентською фракцією. На тлі своїх досягнень «Дегель ха-Тора» може вимагати перегляду цієї ситуації.
Програш ШАСу в Ельаді зміцнює і внутрішньопартійні позиції Гафні по відношенню до депутата кнесета Яакова Ашера, який вважається наближеним до лідера литовського напрямку рабина Дова Ландо. А Поруш програв в Ельаді і не досяг значних успіхів в інших містах. Лише в Бейтар-Іліті, як і очікувалося, переміг його наближений Меір Рубінштейн, незважаючи на підозри щодо причетності до вбивства та корупції.
Незалежні ультраортодоксальні партії піднімають голову
Але найважливіший елемент виборів в ультраортодоксальних містах – це участь у них релігійних партій, які не пов’язані з істеблішментом. Дослідження, яке провів доктор Аріель Фінкельштейн з Ізраїльського інституту демократії, показує, що незалежні сили в середовищі «харедим» піднімають голову, і подекуди їм вдалося досягти чималих успіхів.
Так, у Бней-Браці партія, що відкололася від гурських хасидів, отримала 4,6% (3900 голосів) – це дозволило їй провести до муніципалітету одного представника. У Бейт-Шемеші незалежна ультраортодоксальна партія «Дерех» набрала 6,2% (3500 голосів), їй вдалося провести свого представника до міської ради. В Ельаді незалежна партія “Тошавім шавім” отримала близько 8% (1600 голосів). Незалежний кандидат пройшов і до міської ради Кір’ят-Яарім. Порівняно з попередніми виборами, незалежні ультраортодоксальні списки практично подвоїли кількість отриманих голосів.
Партія «Ец», пов’язана з радикальною Єрусалимською фракцією, навпаки, втратила свої позиції в Єрусалимі (6600 голосів замість 9700) та Бней-Браці (5000 голосів замість 6600). У Бейт-Шемеші “Ец” втратила 300 голосів, а всього на муніципальних виборах цього року проголосували 17 600 осіб.
«Незалежні списки зміцнили свої позиції і в містах, де між великими ультраортодоксальними партіями точилася запекла боротьба: у Бейт-Шемеші, Бней-Браці та Ельаді, – каже Аріель Фінкельштейн. – Можливо, таке протистояння викликає відторгнення у частини виборців, і вони віддають свої голоси партіям, які не пов’язані з істеблішментом і навіть намагаються кинути йому виклик».
Джерело: Аарон Рабінович, “ХаАрец”
Фото: Олів’є Фітуссі
