Дрони та власне виробництво — як «Хізбалла» відновлює сили
ЦАХАЛ усе інтенсивніше б’є по об’єктах у Лівані, а політичне керівництво попереджає союзників про відродження «Хізбалли». Чи правда, що терористи повернулися в прикордонні села? Чи справді Ізраїль будує додаткові укріплення на ліванській землі? Звідки бойовики отримують зброю після сирійської революції? Про все це «Деталям» розповіли в дослідницькому центрі «Альма», який спеціалізується на питаннях безпеки півночі Ізраїлю.
Нещодавно спецпосланець США Том Баррак застеріг: у «Хізбалли» зараз 40 000 бойовиків під зброєю і 15–20 тисяч ракет та реактивних снарядів у запасі. Центр «Альма» оцінює потенціал угруповання навіть вище.
У звіті, опублікованому 28 жовтня, зазначається: ліванські терористи «зберігають близько третини своєї довоєнної вогневої потужності». А на 6 жовтня, за підрахунками «Альми», у них було близько 75 000 керованих і некерованих ракет. І угруповання невпинно виробляє та ввозить нову зброю.
— З першого дня після припинення вогню «Хізбалла» працювала над відновленням сил, — розповідає «Деталям» Саріт Захаві, засновниця й президентка центру «Альма». — Угруповання адаптувалося до ситуації і намагається компенсувати нестачу імпортної зброї за рахунок виробництва всередині країни.
Чучхе по-ліванськи
Головним ударом по забезпеченню ліванських терористів стало, звісно, падіння режиму Асада в Сирії. Тепер країну контролюють сили, які мають давні рахунки з «Хізбаллою». А саме через Сирію багато років проходив сухопутний коридор, яким до Лівану прямувала іранська зброя. Нова сирійська армія постійно звітує про перехоплення партій контрабанди: то протитанкових комплексів «Корнет», то ракет «Град».
— Але важливо розуміти, що сухопутний кордон між Сирією і Ліваном має майже 400 км довжини. Важко перекрити його повністю, і іранська зброя продовжує надходити, — зазначає Саріт Захаві.
Існують і морські маршрути контрабанди. Прямих авіарейсів з Ірану до Лівану більше немає. Але є рейси до Іраку, є до Туреччини.
— Ми не можемо стверджувати, що через Туреччину до Лівану надходить іранська зброя. Але гроші надходять точно, — каже Саріт Захаві.
У змінених умовах «Хізбалла» терміново переорієнтовується на власне виробництво. Почалося це ще задовго до війни. У 2016 році Іран запустив у Лівані проєкт з переобладнання ракет на складах угруповання у високоточні. Працювали над цим на заводах по всій країні, зокрема й у Бейруті.
У 2019 році стартував новий спільний проєкт з виробництва високоточної зброї. Іранські інженери налагодили всю технологічну лінію. У Лівані робили двигуни, навігаційні системи, стабілізатори. У вересні 2019 року Ізраїль виявив ракетний завод у долині Бекаа — шиїтському регіоні біля сирійського кордону.
— Зараз «Хізбалла» змушена адаптуватися до ситуації й нарощувати виробництво в країні високоточної зброї та дронів, — розповідає Саріт Захаві. — Крім того, у Лівані вже зараз масово виготовляють міномети та некеровані ракети.
Саме на безпілотники планується робити ставку в новій війні. Оцінити їхні запаси складно. До війни, за підрахунками «Альми», у «Хізбалли» було близько 2000 БПЛА. Переважно це були дрони літакового типу. Частину терористи використали, частину вдалося знищити, частину — побудували за цей час. І хоча точних цифр немає, експерти впевнені: рахунок іде на тисячі.
— Терористи стежать за іншими війнами і розуміють, що працює добре. Тому вони готуються до масового використання дронів, — вважає Саріт Захаві. — Під час війни на півночі «Хізбалла» не запускала по Ізраїлю роїв безпілотників. Посилали по 1, по 2, максимум — 6 штук. І навіть вони в багатьох випадках проникали далеко вглиб нашої території.
У ЦАХАЛі розуміють загрозу і періодично б’ють по виробництву БПЛА. Так, 5 червня 2025 року Ізраїль атакував кілька об’єктів, що належать підрозділу 127 «Хізбалли», відповідальному за виготовлення та запуск дронів.
Чотири такі цілі містилися в Дахії, шиїтському південному передмісті Бейрута, і були заховані під житловими будинками. Інші об’єкти знищили в сільській місцевості на півдні Лівану. За повідомленнями ЦАХАЛу, тоді вдалося розбомбити фабрики й сховища БПЛА.
Географія терору
Раніше однією з ключових загроз були сили «Радуан» — елітні підрозділи терористів, що готувалися атакувати ізраїльські прикордонні поселення.
— Багато років вони базувалися просто біля кордону й були готові вторгнутися до Галілеї, щоб улаштувати різанину в дусі 7 жовтня, — пояснює Саріт Захаві. — Зараз ЦАХАЛ достатньо добре зачистив прикордоння, і велике вторгнення неможливе. «Радуан» передислокувалися на північ від Літані. Вони все ще здатні на інфільтрацію групами 10–50 людей, але не більше.
Найбільш уразливими для рейдів залишаються такі населені пункти, як Раджар на Голанах і Метула у Верхній Галілеї. Багато тунелів біля кордону вдалося знищити. Але ніхто не знає, яка їхня частка збереглася.
За час війни Ізраїль ліквідував понад 30 старших командирів «Радуан» і сотні рядових бойовиків. Нині, за оцінками «Альми», там налічується близько 3000 людей.
Після торішньої поразки «Хізбалла» змінила розміщення своїх сил. Тепер центр ваги перемістився в сектор «Бадр», де розташовані такі міста, як Сайда та Набатія. Він уже знаходиться на північ від Літані.
Саме там зараз розташовані основні оборонні споруди, казарми, пускові установки й склади зброї. Раніше найбільше терористів і озброєння було в південних військових округах: «Азіз» на заході та «Насер» на сході.
Долина Бекаа — логістичний тил «Хізбалли». Крім того, саме там розташовані тренувальні центри бойовиків зі стрільбищами та повною інфраструктурою. Цього літа ЦАХАЛ бомбардував навчальні комплекси сил «Радуан» у Бекаа щонайменше тричі. Остання атака відбулася 23 жовтня.
В «Альмі» вивчили всі ізраїльські удари по Лівану з моменту припинення вогню й до 26 жовтня. Їх було рівно 613. При цьому 47,5% атак припали на райони південніше Літані, 37,5% — на південь країни, але північніше Літані (той самий «Бадр»), приблизно 13% — на Бекаа, а решта — по Бейруту та півночі Лівану.
«Цивільні» об’єкти
Часто цілями ізраїльських ударів стають не командири терористів і не склади ракет, а бульдозери чи люди, яких у ліванських ЗМІ називають мирними мешканцями. Після цього Ізраїлю закидають навмисні удари по цивільних, але це лише маскування терористів.
— До структури «Хізбалли» входить Джихад аль-Біна («будівельний джихад»). Це фонд, який офіційно займається інфраструктурними й будівельними проєктами. Але вони багато років зводять військові об’єкти. Звідси й удари по бульдозерах, — пояснює Саріт Захаві.
Від початку перемир’я було уражено понад 20 об’єктів із тракторами й екскаваторами. Останніми місяцями під вогонь потрапили бетонні та асфальтні заводи й навіть піщаний кар’єр.
Частина цих потужностей належать нібито некомерційним організаціям. Наприклад, «Зелені без кордонів» маскуються під природоохоронне товариство. Під прикриттям охорони природи ця організація свого часу збудувала десятки постів «Хізбалли» вздовж ізраїльського кордону.
Ізраїль не дає відновлювати й прикордонні шиїтські села. Багато їхніх мешканців є бойовиками «Хізбалли». За останні місяці ЦАХАЛ періодично ліквідовує таких «мешканців прикордоння», які після публікації некрологів виявляються оперативниками терористичного угруповання.
Під час війни з цих сіл виїхало 90–100% жителів. За оцінкою «Альми», так є і досі. Жодного помітного повернення населення не відбулося.
— Подивіться на фотографію, — Саріт Захаві вмикає демонстрацію екрана. — Ось червоні дахи ізраїльської громади — а ось за 10 км пагорб на ліванській території й село на пагорбі. З цього та інших пагорбів «Хізбалла» контролювала східну Галілею. Зараз угорі база ЦАХАЛу. Як мати, чиї діти живуть близько до кордону, я не хочу знову бачити жовті прапори угруповання в цих селах. Ізраїльські пости залишаться на місці доти, доки «Хізбалла» залишається південніше Літані.
ЦАХАЛ контролює п’ять висот з ліванського боку кордону. Але ліванські джерела періодично звинувачують Ізраїль у будівництві додаткових укріплень. У серпні з’явилися фотографії опорного пункту біля кіббуцу Місґав-Ам. Але в центрі «Альма» ставлять під сумнів ліванські заяви.
— Це багаторічна практика, коли Ізраїль будує захисні споруди з нашого боку кордону біля ізраїльських громад, наприклад Місгав-Ама, а ліванські ЗМІ стверджують, що це ліванська територія, — зазначає Саріт Захаві.
Фіктивне роззброєння
США та Ізраїль вимагають, щоб ліванська армія роззброїла «Хізбаллу». Але процес буксує, і експерти не довіряють місцевим військовим.
— Так, армія Лівану розгортається на півдні країни, але цього недостатньо, — упевнена Саріт Захаві. — Вони не публікують звітів, де було б вказано, у яких селах і скільки зброї вони вилучили. Немає знімків масового вилучення зброї. Є лише поодинокі фото.
Згідно з дослідженнями «Альми», ліванська армія часто займається показухою. По-перше, у терористів «вилучають» пошкоджену й виведену з ладу зброю. По-друге, угруповання навмисно залишає невелику частину зброї, щоб військові могли продемонструвати свою роботу.
— Зазвичай вони шукають зброю «Хізбалли» тільки на громадських територіях, але не обшукують приватні будинки. А саме в приватних будинках терористи й ховають зброю, — додає Саріт Захаві. — Нарешті, зовсім незрозуміло, що вони роблять із вилученою зброєю потім. У минулому ліванська армія часто просто повертала «Хізбаллі» все необхідне.
У збройних силах Лівану багато високопоставлених офіцерів, які співпрацюють із «Хізбаллою». «Альма» публікувала їхні списки, але ці люди досі на своїх посадах.
Війни, здається, ніхто не хоче. Але Ізраїлю потрібно, щоб терористи були роззброєні. А угруповання намагається відновити свою роль, і для цього їм також потрібно демонструвати силу.
— У їхніх прихильників велика фрустрація через те, що Ізраїль ледь не щодня б’є по «Хізбаллі», а «Хізбалла» не відповідає, — розповідає Саріт Захаві. — Тому вони планують атаки. Не факт, що завтра, але планують.
Тож шансів на тривалий мир на півночі Ізраїлю залишається небагато.
Микита Аронов
Фото: Наама Грінбаум
