Дітей таврували, поранених катували – звіт МОЗ про стан колишніх заручників
Ізраїльські медики підготували для ООН доповідь про тортури та знущання, яких викрадені ізраїльтяни зазнавали в секторі Газа. Після звільнення багато хто з них не міг повірити, що повернувся до Ізраїлю, запасав їжу, відчував страх перед тортурами і сором за те, що вижив.
Доповідь МОЗ Ізраїлю для ООН є короткою і є констатацією медичних фактів. Наприклад, близько половини звільнених заручників навмисно морили голодом.
У середньому викрадені втратили по 8-15 кг (10-17 % від маси тіла) . При цьому діти втрачали в середньому 10 % ваги, а в одному екстремальному випадку дівчинка схудла на 18%. Викрадених утримували в тунелях, через що вони недоотримували вітамін D. Через неправильне харчування діти повільніше росли, поранені гірше одужували.
Перед звільненням за угодою терористи намагалися створити гарну картинку і почали відгодовувати деяких заручників.
Багатьох ізраїльтян викрали пораненими, з опіками та переломами. Їх погано лікували, а болючі медичні процедури проводили без анестезії. МОЗ констатує, що йдеться про навмисні тортури.
Заручників із хронічними хворобами, такими, як діабет та серцева недостатність, не лікували. Достовірно відомо про смерть як мінімум одного викраденого через це. У кількох літніх жінок розвинувся тромбоз через вік та захворювання, відсутність медикаментозного лікування та обмеження руху під час перебування у терористів.
«Утримання у полоні було сплановане таким чином, щоб заручники зазнавали психологічних тортур, терористи хотіли підірвати їхній моральний дух і полегшити контроль над ними», — констатує МОЗ. Людей довільно проводили з місця на місця, не давали спати, вчиняли побиття та сексуалізоване насильство.
Насилували терористи і чоловіків, і жінок. Чоловіків часто били, таврували розпеченим залізом, видирали волосся, зв’язували і не пускали до туалету, змушуючи ходити під себе.
Діти теж зазнавали тортур. Двох неповнолітніх заручників зв’язували та постійно били. На їхніх тілах виявлено шрами та мітки від мотузок. У двох дітей на ногах знайшли сліди опіків. Їх навмисно таврували.
Звільнені заручники по-різному переживали травму. Багато хто досі відчуває страх, занепокоєння, емоційну відстороненість і розгубленість. Деякі боялися виходити з кімнат навіть у зонах лікарні. Інші після місяців голоду постійно намагалися запастися їжею. Треті довго не могли повірити, що вони вільні, а не бачать визволення уві сні.
Заручники, що повернулися, відчувають «провину того, хто вижив», відповідальність за те, що їх врятували, в той час як їхні близькі залишаються в Газі. Це почуття провини затримує повернення до звичного життя.
«З такими діями не можна миритися, і вони вимагають, щоб світ прокинувся і вжив заходів, — коментує звіт міністр охорони здоров’я Уріель Буссо. – Дані у звіті є тривожним сигналом для міжнародного співтовариства. Необхідно посилити тиск на ХАМАС та його прихильників з метою невідкладного звільнення всіх заручників».
На фото: ізраїльтяни в Офакімі зустрічають звільнених заручників. Фото: Еліягу Гершкович
