Депутати, які увірвалися на базу «Сде-Тейман», хочуть, щоб у ЦАХАЛі запанував хаос
Під час напруженого очікування ескалації конфлікту з «Хізбаллою» ізраїльські політики та ЗМІ вирішили перейти на іншу проблему. Їхню увагу привернуло цілком легітимне рішення головного військового прокурора генерал-майора Іфат Томер-Єрушалмі про затримання дев’яти резервістів на військовій базі «Сде-Тейман», де утримуються полонені бойовики ХАМАСу.
Військовослужбовці підозрюються у тяжкому сексуальному знущанні над одним із ув’язнених, внаслідок якого він опинився у лікарні.
Незабаром у соціальних мережах поширилися відеоролики, де резервісти, що служать на базі «Сде-Тейман», гнівно реагували на затримання їхніх товаришів.
Група політиків із правлячої коаліції прибула до воріт військової бази, щоб висловити підтримку підозрюваним. Вони піддали різким нападкам головного військового прокурора та начальника генштабу ЦАХАЛу — Герці Халеві.
Декілька десятків демонстрантів на чолі з депутатами кнесету навіть прорвалися на територію військової бази, і солдатам ЦАХАЛу виявилося зовсім непросто видворити їх за ворота. У заворушеннях брали участь Нісім Ватурі та Талі Готліб («Лікуд»), Цві Суккот та міністр національної спадщини Аміхай Еліягу («Єврейська міць»).
Те, що відбувалося, виглядало як ще одна ілюстрація розпаду ізраїльського суспільства, як у дні, що передували 7 жовтня. При цьому за розвитком ситуації в обидва ока стежать наші зовнішні вороги. І вони точно спробують отримати з того, що відбувається, максимальну користь.
Рішення військової прокуратури, звичайно, винятковий крок, тим паче у воєнний час. Але він виглядає виправданим, враховуючи наскільки серйозними є підозри проти затриманих резервістів.
Під час війни вже неодноразово публікувалися свідоцтва звільнених ув’язнених та міжнародні розслідування, які говорять про важкі умови утримання на базі «Сде-Тайман».
Туди було звезено сотні палестинців, у тому числі й терористи, які брали участь у різанині 7 жовтня. Близько 30 із них померли в ув’язненні. Ці публікації викликали хвилю засуджень у всьому світі. А в Ізраїлі почали побоюватися, що все це ще більше ускладнить наші відносини з найважливішими міжнародними організаціями.
28 липня, за день до конфлікту навколо «Сде-Тайман», британська газета The Telegraph опублікувала статтю, в якій говорилося, що ХАМАС передав міністру національної безпеки Ітамару Бен-Гвір відеоролик із записом тортур ізраїльських заручників.
Таким чином, терористи ХАМАСу відреагували на рішення Бен-Гвіра посилити умови утримання для палестинських ув’язнених. ЦАХАЛ спростував існування такого відеоролика. Але що достеменно відомо, так це те, що голова ШАБАК Ронен Бар особисто застерігав Бен-Гвіра: знущання у в’язницях над палестинськими в’язнями можуть призвести до тяжких наслідків для викрадених ізраїльтян.
Слідство щодо резервістів на базі «Сде-Тейман» — не єдиний скандал, пов’язаний із ЦАХАЛом.
Днями у соцмережах з’явився відеоролик, записаний солдатами 401 бронетанкової бригади. Вони зняли, як підривають накопичувач для води у кварталі Тель-Султан у Рафіасі «на честь суботи» (опираючись на цей ролик, арабомовні медіа звинуватили Ізраїль у скоєнні військових злочинів у Газі та в тому, що Ізраїль навмисно позбавляє палестинців доступу до питної води).
І в цьому випадку головний військовий прокурор також розпорядився провести розслідування. Кажуть, що командування бригади було в курсі що готується підрив накопичувача, але на вищому рівні про це нічого не було відомо.
Усі ці події поєднує одне. Це підозри у скоєнні військових злочинів. Той, хто робить їх, ризикує сам і завдає тяжких втрат міжнародному престижу армії та держави.
І йдеться не про поодинокі випадки, хоч би що казали представники ізраїльського політичного та військового керівництва.
Гірка правда полягає в тому, що нелюдська жорстокість, продемонстрована бойовиками ХАМАСу 7 жовтня, втягнула Ізраїль у зачароване коло насильства та помсти. І це, насамперед, вигідно тим, хто й планував різанину — Ях’є Сінуару та Мухаммеду Дейфу. Можливо, що вони розраховували на такі наслідки, і це було частиною їхньої стратегії.
ЦАХАЛ не взяв своєчасно під контроль подібні явища в Секторі Газа. А вони мали місце і в регулярних, і в резервістських частинах. Протягом тривалого часу здавалося, що найвище командування навіть не намагається боротися з ними.
І справа не лише в тому, що деякі офіцери та солдати можуть у результаті опинитися на лаві підсудних у Гаазі. Подібні дії, деякі з яких було знято на відео, відображають глибоке моральне падіння. До певної міри воно є ще й наслідком багаторічної окупації Західного берега та Сектору Газа.
Трагедія в тому, що це відбувається під час найсправедливішої війни за всю історію Ізраїлю. Єврейська держава стала на свій захист після вчинених ХАМАСом звірств, які важко піддаються опису (а подібні дії позбавляють нас міжнародної легітимності, саме тоді, коли вона нам найбільше потрібна, — прим. «Деталей»)
Радикали в уряді та в коаліції не раз заохочували насильство, знущання та руйнування. Прем’єр-міністр та інші високопосадовці щоразу ігнорували це. А в армії не вистачає сил, чи рішучості для того, щоб розпочати рішучу боротьбу з подібними явищами.
Військова база «Сде-Тейман» — це не якийсь задвірок, де може статися все, що завгодно, поки вище командування зайняте війною. Те саме трапляється і на передовій: стрілянина по громадянам, які випадково наблизилися до армійських позицій, використання палестинців як живого щита, нічим не виправданий підпал будинків у Секторі Газа. Командири побоюються оприлюднювати такі випадки. Вони знають, що на них чекає: звинувачення в тому, що вони кинули своїх солдатів і не підтримали їх у скрутну хвилину, та інші нападки з боку отруйної машини бібістської пропаганди.
Так, установи ООН та міжнародні засоби масової інформації неодноразово застосовували щодо Ізраїлю подвійні стандарти, ігноруючи жорстокість ХАМАСу. Але це не може бути виправданням політикам, які ринулися 29 липня на базу «Сде-Тейман», щоб фізично зірвати слідство.
Навіть такий відносно помірний політик, як Юлій Едельштейн («Лікуд»), заявив, що зкличе засідання комісії із закордонних справ та оборони, щоб обговорити затримання резервістів. А Бен-Гвір та його партнер-конкурент Бецалель Смотрич закликали головного військового прокурора «прибрати руки геть від резервістів». Очевидно, вони мають на увазі, що прокуратура так переслідує «героїчних солдатів».
Потрібно сказати так, як є: ці люди безвідповідальні популісти. Вони не лише не демонструють мінімального співчуття до родин викрадених, вони не лише торпедують можливу угоду, шантажуючи прем’єр-міністра. Нині вони виправдовують підозрюваних у тяжкому насильстві військовослужбовців, які викликають величезну небезпеку для наших заручників.
На базі «Сде-Тейман» ці політики спробували очолити бунт своїх міліцій. Праві радикали чекали на подібну можливість з самого початку війни. Це може бути «справа Ельора Азарії» у квадраті.
Але справа тут зовсім не в солідарності з солдатами, що потрапили в біду. Праві радикали силою намагаються нав’язати ЦАХАЛ свою систему цінностей. Це дозволить їм робити все, що завгодно на Західному березі, за винятком будь-якої можливості контролю над діями солдатів і поселенців. Не дивно, що ці люди — двигун затіяного урядом судового перевороту.
Якщо ЦАХАЛ здасться їм, традиційні моральні цінності армії будуть підірвані, і вона буде зруйнована зсередини. Начальник Генерального штабу та головний військовий прокурор прокинулися пізно, коли в них не залишилося вибору. На Нетаніягу їм розраховувати не доводиться. У справі Азарії він змінив позицію за один день – щойно син повідомив йому, що у соціальних мережах висловлюють підтримку солдату, який розстріляв пораненого та знешкодженого терориста у Хевроні.
Ввечері 29 липня канцелярія прем’єр-міністра повідомила, що Нетаніягу закликає всіх заспокоїтись та засуджує вторгнення на військову базу «Сде-Тейман». Але про те, що він має намір провести бесіду з найбільш войовничими депутатами та міністрами, не повідомлялося нічого.
Джерело: Амос Харель, “ХаАрець”
Фото: Еліягу Гершкович
