Чиє бачення Сирії прийме Трамп: Нетаньягу чи Ердогана?
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу сьогодні зустрінеться у Вашингтоні з президентом США Дональдом Трампом. Хоча формальним приводом для зустрічі є обговорення торгових мит, однією з тем, яку Нетаньягу планує підняти, стане питання посилення Туреччини в Сирії.
Джерело, близьке до Нетаньягу, повідомило, що мета прем’єра — переконати Трампа вплинути на президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, щоб запобігти або принаймні обмежити військове зміцнення Туреччини в Сирії, пише «ХаАрец».
Пізніше цього місяця, за повідомленнями, Трамп планує зустрітися з Ердоганом, який, ймовірно, представить йому своє бачення тієї ж ситуації – і, можливо, спробує переконати його обмежити дії Ізраїлю в Сирії.
Дональд Трамп досі не висловлював чіткої позиції щодо присутності Туреччини в Сирії, і це, ймовірно, ще не було в центрі його зовнішньої політики. Тому наступні кроки адміністрації США в цьому напрямку можуть бути визначені за підсумками цих зустрічей.
Питання стало особливо гострим після того, як минулого тижня напруженість між Ізраїлем і Туреччиною знову зросла, і Сирія стала новою точкою конфронтації. Ізраїль провів численні авіаудари в Сирії, націливши на військову базу Тіяс (Т-4) в Хомсі, а також на оборонну інфраструктуру в Хамі та Дамаску.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Гідон Саар звинуватив Туреччину в тому, що вона грає «негативну роль» у Сирії, а МЗС Туреччини відреагувало на «провокаційні заяви ізраїльських міністрів», заявивши, що вони «відображають не лише їхній стан духу, але й агресивну та експансіоністську політику фундаменталістського та расистського уряду Ізраїлю».
Однак після цього напруженого обміну думками міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фидан заявив в п’ятницю, що Туреччина не бажає конфронтації з Ізраїлем через Сирію.
«Сирія не належить Туреччині, і Сирія не належить Ізраїлю, — сказав Фидан агентству Reuters. – Ми не можемо говорити від імені сирійців».
Як пише Al-Monitor, частина аналітиків схильна вважати, що посилення участі Анкари у війні охопленій Сирії спрямоване не на протистояння Ізраїлю, а швидше на стабілізацію ситуації в Сирії, що Туреччина вважає частиною забезпечення власної національної безпеки.
Ключові інтереси Анкари: усунення залишкової загрози ІДІЛ та зниження стратегічної важливості сирійських курдських демократичних сил (СДС) в очах західних держав.
Ці інтереси взаємопов’язані. Саме СДС з 2014 року були основною силою в боротьбі з ІДІЛ. Туреччина вважає СДС загрозою національній безпеці, оскільки її кістяк, Загони народної самооборони (YPG), є відгалуженням Робітничої партії Курдистану (РПК), яка з 1984 року бореться з Туреччиною за курдське самоврядування. Поки США та більшість європейських країн визнали РПК терористичною організацією, СДС залишаються союзниками Пентагону у боротьбі з ІДІЛ у Сирії.
Турецька влада побоюється, що фактично автономний регіон на півночі Сирії, контрольований СДС, може спробувати домогтися від сирійського уряду автономії або навіть відокремитися, що заохотить аналогічні прагнення серед курдського населення Туреччини. Анкара підкреслює свою прихильність територіальній цілісності Сирії як спосіб блокування руху до курдського самоврядування.
Туреччина очолює зусилля з формування регіональної коаліції Іраку, Лівану, Йорданії та Сирії, щоб замінити альянс США з СДС для протистояння ІДІЛ у Сирії. Вона намагається переконати президента США Дональда Трампа розірвати відносини з Сирійськими демократичними силами та вивести свої війська з Сирії, що відповідає давньому прагненню Трампа до скорочення американського присутності в регіоні.
Трамп майже пішов на це під час свого першого президентського терміну, оголосивши в жовтні 2019 року про виведення американських сил з території Сирії, контрольованої СДС. Однак в останній момент він залишив в регіоні частину американського контингенту.
Тоді президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган запропонував свої послуги тодішньому президенту США Джо Байдену для дій проти Ісламської держави в Сирії за умови, що Сполучені Штати припинять підтримку курдів та виведуть свої війська з сирійської території. Байден відхилив цю пропозицію.
Але тепер Ердоган, ймовірно, знову захоче спробувати удачу з Трампом, тим більше що його пропозиція виглядає ще більш привабливою, якщо врахувати угоду, підписану між курдськими силами та сирійським режимом за підтримки Туреччини, яка передбачає, що ці сили будуть включені до нової сирійської армії.
Туреччина прагне представити себе ключовим елементом безпеки в Сирії, особливо після десятиліть, коли Іран мав домінуючий вплив у країні за режиму Башара Асада. Анкара виглядає більш прийнятним партнером для Вашингтона, не в останню чергу завдяки її членству в НАТО.
Примирна риторика міністра закордонних справ Туреччини Фидана спрямована на те, щоб переконати Білий дім, інших партнерів по НАТО, а також арабські країни, що мета посилення впливу Анкари в Сирії — це повернення стабільності в зруйновану війною країну, а не новий кровопролитний конфлікт з Ізраїлем.
Окрім боротьби з ІДІЛ і курдами, Туреччина має намір реалізувати своє вплив у Сирії за допомогою щедрої економічної допомоги, яка закладе основу для проектів відновлення, основні частини яких будуть реалізовані турецькими компаніями.
Саудівська Аравія також поспішила запропонувати новому сирійському уряду щедру допомогу для відновлення країни. Те саме зробили Катар, Об’єднані Арабські Емірати — усі союзники Дональда Трампа — а також Європейський Союз.
Наступного місяця Трамп, як очікується, відвідає Саудівську Аравію, і питання Сирії, ймовірно, буде підняте на зустрічі з наслідним принцом Мухаммадом бін Салманом, а ізраїльський телеканал i24 повідомив, що під час свого візиту до Саудівської Аравії Трамп, як очікується, зустрінеться з новим лідером Сирії Ахмадом аш-Шараа.
Все це, здається, суперечить підходу Ізраїлю, який полягає в ослабленні нового сирійського уряду та намаганнях заблокувати турецький вплив у регіоні. Але питання про те, чи зможе Нетаньягу донести свою точку зору до Трампа, протиставивши її аргументам Ердогана, залишається відкритим.
Олександра Аппельберг, «Деталі».
Фото: AP Photo/Oded Balilty
