Чи зможе Дональд Трамп «зламати» Нетаньягу?
Сьогодні в Білому домі відбудеться зустріч президента США Дональда Трампа та прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу. На порядку денному — план завершення війни та післявоєнне облаштування сектору Газа.
Ставки для обох лідерів високі. Трамп прагне закріпити своє політичне спадкоємство як миротворець, який зумів зупинити один із найстрашніших сучасних конфліктів, і не має наміру дозволити Нетаньягу цьому завадити. Прем’єр Ізраїлю ж муситиме переконати Трампа в неможливості виконання деяких пунктів його плану, що суперечать риториці Нетаньягу протягом двох років війни. Ця зустріч може стати доленосною не лише для майбутнього палестинців, а й для американо-ізраїльських відносин.
План і його суперечності
План Трампа для Гази багато в чому спирається на напрацювання колишнього прем’єра Британії Тоні Блера та Джареда Кушнера, архітектора «угод Авраама».
Він передбачає створення тимчасової адміністрації із радою директорів, яка куруватиме міністерства, очолювані міжнародними та регіональними експертами й палестинськими технократами, зокрема з Палестинської адміністрації. Міністерства мали б відповідати за повсякденні справи — охорону здоров’я, водо- й енергопостачання, гуманітарну допомогу, фінанси, відбудову, а також за правопорядок.
План пропонує формулу «реконструкція в обмін на демілітаризацію» та відкриває шлях (якщо не прямо передбачає) до створення палестинської держави у Газі й на Західному березі, які Трамп пообіцяв не дозволяти Ізраїлю анексувати.
Нетаньягу ж неодноразово заявляв: палестинської держави ніколи не буде. Він також послідовно виступає проти участі Палестинської адміністрації в управлінні Газою, що план Трампа прямо передбачає. «Це досі червона лінія для нас», — підтвердив він в інтерв’ю Fox News напередодні зустрічі.
Ще одне суперечливе питання — ліквідація ХАМАСу. Ізраїль з початку війни декларує цю мету, але жоден план її не забезпечує. Навпаки, план Трампа містить пункт про амністію лідерів ХАМАСу та можливість їхнього виїзду з Гази в обмін на демілітаризацію. Для Нетаньягу, який виправдовував дії армії необхідністю «знищити ХАМАС», це створює проблему і в очах ультраправих партнерів по коаліції, і серед його виборців.
Нетаньягу, ймовірно, наполягатиме, що Ізраїль не може піти з сектора, доки ХАМАС не буде повністю роззброєний, тоді як план Трампа базується на поступовому роззброєнні. Це ще один потенційний пункт конфлікту, адже Трамп вимагатиме зупинити війну та вивести війська.
Відносини під загрозою?
Нетаньягу добре відомий як майстер побудови стосунків із Трампом — умів лестощами, маніпуляціями чи підтримкою його оточення досягати свого. Він часто погоджується формально, а потім затягує чи змінює реалізацію. Можливо, так буде і цього разу.
Але для Трампа майбутнє Гази може бути надто важливим, щоб іти на поступки. До того ж, між лідерами накопичилися розчарування: ізраїльські удари по Сирії під час підтримки США нового уряду там, атака на Катар, що ускладнила відносини Вашингтона з Перською затокою, а також надто швидке, на думку Трампа, привітання Байдена з перемогою у 2020 році. Тоді Трамп різко заявив про Нетаньягу: «До біса його».
Навіть якщо після зустрічі суперечності залишаться, це навряд чи змінить загальний курс Трампа щодо Ізраїлю. Співпраця у сфері розвідки, продажу зброї й інші ключові напрями навряд чи постраждають. Та ризики все ж значні: допомога США має й символічний характер, демонструючи союзникам і ворогам повну підтримку Ізраїлю. Відкрита критика може підірвати стримування й ускладнити дипломатію.
У підсумку все залежить не стільки від стратегічних інтересів, скільки від особистого сприйняття Трампом лояльності та вигоди. Його політична історія доводить: жоден союзник не застрахований від гніву, якщо той заважає його прагненню до слави. Для Ізраїлю це означає, що навіть найглибші військові, розвідувальні та політичні зв’язки не гарантують стабільності перед мінливими імпульсами Трампа.
Автор: Олександра Аппельберг.
Фото: AP Photo / Evan Vucci
