Чи визначать зв’язки Трампа долю угоди між Ізраїлем та ХАМАСом?
«Ми хочемо подивитися, чи зможемо ми це зупинити, — сказав президент США Дональд Трамп журналістам у неділю, маючи на увазі війну в секторі Газа. — Ми ведемо переговори з Ізраїлем і хочемо подивитися, чи зможемо ми якомога швидше покласти край усій цій ситуації».
Арабські експерти інтерпретували ці коментарі як ознаку того, що незабаром Трамп в односторонньому порядку оголосить про припинення війни. Але, як і у випадку з війною в Україні, вплив Трампа поширюється в основному лише на одну сторону конфлікту.
У війні в Україні сильному тиску піддався Київ. А в конфлікті в Газі тиск США може бути здійснений в основному на Єрусалим. Але поки це не принесло результатів, здатних змінити хід війни.
Навіть якщо план розподілу, заснований на створенні чотирьох складів і пунктів розподілу, буде відтепер функціонувати без збоїв, що наразі малоймовірно, він у кращому випадку забезпечить лише 1,2 мільйона жителів Гази, залишивши мільйон інших без необхідних продуктів харчування та медикаментів.
А натовп голодних жителів Гази, що штурмував вантажівки з гуманітарною допомогою, яким вдалося проникнути на територію, показує, з якими труднощами стикається цей проект, від якого залежить легітимність Ізраїлю у завершенні окупації Гази.
Ця невдача була особливо гучною. Особливо коли Ізраїль на початку березня вирішив порушити перемир’я і повністю припинити доставку гуманітарної допомоги, знаючи, що одного дня йому доведеться дати чесну відповідь на звинувачення в тому, що він навмисно морить голодом населення.
«Ми інтенсивно займаємося цим питанням з квітня, через кілька тижнів після порушення перемир’я», — заявив у понеділок ізраїльське джерело.
«Підготовка майданчиків для будівництва пунктів розподілу почалася наприкінці квітня», що підтверджується супутниковими знімками. «Вона заснована на генеральному плані, мета якого — сконцентрувати, точніше, залучити населення в околиці цих пунктів, щоб очистити територію для подальших операцій Армії оборони Ізраїлю».
Однак незабаром стало зрозуміло, що, незважаючи на тривалий термін, який був у Ізраїлю на планування проекту, не приділено достатньої уваги вирішенню ключових питань. До них належать: як буде контролюватися розподіл допомоги; як сортувати нужденних відповідно до їхніх потреб; як запобігти проникненню членів ХАМАСу в черги тих, хто очікує розподілу допомоги — безпосередньо або через нужденних; як забезпечити рівний розподіл і запобігти подвійному отриманню допомоги; які правила ведення бойових дій є обов’язковими для іноземних сил, що охороняють пункти; і в яких випадках необхідно викликати ізраїльські сили оборони для надання допомоги охоронцям і роздавачам, при цьому не створюючи враження, що ізраїльські сили беруть участь у розподілі допомоги або що гуманітарна організація діє з ними спільно.
«Більшість цих питань у тій чи іншій формі піднімалися під час обговорень, але значна їх частина залишилася на папері, без будь-якого планування», — повідомило ізраїльське джерело. За його враженням, рушійною силою було прагнення влаштувати для всього світу якесь шоу з розподілу допомоги, виключно заради відповіді на міжнародний тиск. «Ніхто не плекав ілюзій, що це стане реальним рішенням проблем населення», — сказав він.
Найважливіша людина, на яку Ізраїлю потрібно справити враження, — це Трамп, який уже голосно і чітко висловився про своє ставлення до страждань жителів Гази. Це не суворо гуманітарна позиція — він не висловлювався про гуманітарні катастрофи, що відбуваються в Судані, Ємені та інших країнах світу. Натомість він взяв на себе зобов’язання, або, можливо, вже має зобов’язання перед Саудівською Аравією, Об’єднаними Арабськими Еміратами та Катаром щодо припинення війни та повернення заручників.
Арабський тиск також максимально поширюється на європейські країни та Організацію Об’єднаних Націй.
У суботу міністр закордонних справ Саудівської Аравії Фейсал бен Фархан у супроводі інших міністрів закордонних справ, що складають комітет Ліги арабських держав, відвідав Іспанію (яка рік тому визнала палестинську державу), щоб обговорити з високопоставленими європейськими чиновниками питання допомоги Газі та вирішення палестинської проблеми. У заяві саудівського МЗС говориться, що комітет планує обговорити підготовку до міжнародної конференції з питання рішення про дві держави, яка відбудеться в ООН у червні під керівництвом Саудівської Аравії та Франції.
Суботній зустрічі передувала зустріч у п’ятницю між групою арабських міністрів закордонних справ та їхнім французьким колегою Жаном-Ноелем Барро, на якій обговорювалося питання про прогрес у справі визнання Францією палестинської держави. А в неділю на зустрічі міністрів закордонних справ країн, що входять до так званої Мадридської групи, міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес закликав до введення ембарго на поставки зброї Ізраїлю та оголосив, що 20 країн підтримують рішення про дві держави.
Очікується, що США не приєднаються до цієї ініціативи європейських країн щодо визнання палестинської держави. Однак тиск з боку Саудівської Аравії з метою просування вперед у створенні такої держави може підштовхнути Трампа до прийняття якоїсь дипломатичної ініціативи, нехай навіть тимчасової, наприклад, довгострокового припинення вогню. Це показало б саудівському спадкоємному принцу Мухаммеду бен Салману, що Трамп докладає реальних зусиль для виконання своєї обіцянки та припинення війни.
Представники ХАМАСу оголосили в понеділок, що досягли угоди зі спеціальним посланником Трампа Стівом Уіткоффом про 60-денне припинення вогню, що включає повернення п’яти заручників у перший день та ще п’яти в останній день, а також частковий відвід ізраїльських збройних сил із сектору Газа — зокрема, з коридорів Салах-ад-Дін, Мораг та Нецарім — і пропуск сотень вантажівок з гуманітарною допомогою щодня. Під час цього тимчасового припинення вогню ХАМАС та Ізраїль почнуть переговори про постійне припинення вогню, тобто про припинення війни, та про створення технократичного комітету для управління Газою надалі.
Створення такого комітету було запропоновано Єгиптом у березні в рамках арабських зусиль зі зриву плану Трампа щодо переселення населення. Його підтримують як арабські держави, так і ХАМАС, який раніше заявляв про готовність відмовитися від контролю над цивільним населенням Гази, але не від роззброєння.
Це не вперше, коли обговорюється подібний план. По суті, він схожий на план, прийнятий Ізраїлем до того, як він вирішив порушити перемир’я. Але цього разу, враховуючи критичну ситуацію, що складається в Газі, гострий голод та масові напади на мирних жителів, особливо дітей, план може отримати публічну підтримку Трампа. Якщо це станеться, відмова Ізраїлю від плану призведе до відкритого конфлікту з Трампом.
Отже, такий план може служити альтернативою письмовому зобов’язанню США, якого ХАМАС вимагав у минулому, — обіцянці Вашингтона гарантувати, що Ізраїль виконає угоду. А заява ХАМАСу про те, що він прийняв план, може означати, що він уже отримав задовільні для себе гарантії від США.
Прийняття цього плану все одно не покладе край сазі про повернення заручників, оскільки ХАМАС продовжить утримувати деяких з них як козирі до закінчення війни. Але дозволить ввезти до Гази великі обсяги гуманітарної допомоги та зупинити план Ізраїлю щодо окупації території.
Проблема полягає в тому, щоб швидко знайти технічне рішення питання розподілу допомоги, яке, як і в минулому, визначатиме хід війни. Справа в тому, що здатність ХАМАСу продовжувати контролювати Газу залежить від його контролю над допомогою. І навіть якщо Ізраїль відкладе відвід військ, він буде зобов’язаний припинити обстріли, навіть якщо з’ясується, що ХАМАС фактично знову взяв під свій контроль розподіл допомоги.
У такому випадку малоймовірно, що американська компанія, обрана для вирішення цієї проблеми, зможе продовжити свою діяльність у Газі. А отже, ймовірно, не залишиться іншого вибору, окрім як повернути розподіл гуманітарної допомоги організаціям, які займалися цим до зриву перемир’я.
Альтернативою було б негайне здійснення єгипетського плану шляхом створення цивільного комітету, що складається з палестинських та інших арабських представників, який діяв би в координації з Єгиптом. Але, як і у випадку з первісною пропозицією Уіткоффа – або недавньою пропозицією союзника Трампа Башари Бахбаха – управління Газою за допомогою будь-якого механізму, не підконтрольного Ізраїлю, повністю суперечило б стратегії Єрусалима, яка полягає в повній окупації Гази та створенні умов для масового вигнання її жителів.
Автор: Цві Барель
Джерело: «ХаАрец»
Фото: AP Photo/Alex Brandon
