Чи повинен голова Гістадруту Арнон Бар-Давід йти назустріч міністру фінансів Смотричу?

Міністр фінансів Бецалель Смотрич і голова Федерації профспілок (Гістадрут) Арнон Бар-Давід провели в четвер зустріч, щоб обговорити підготовку міністерством фінансів проекту державного бюджету на 2025 рік. Серед інших заходів, спрямованих на скорочення дефіциту держбюджету, міністерство фінансів пропонує заморозити зростання зарплат у держсекторі. У мінфіні зазначили, що зустріч пройшла в хорошій атмосфері, що викликає посмішку, оскільки зовсім нещодавно, 2 вересня, коли Бар-Давід оголосив загальний страйк на підтримку утримуваних ХАМАСом заручників, Смотрич звернувся до суду з трудових конфліктів і заявив, що Бар-Давід «втілює мрію Сінуара».

Готовність Гістадруту погодитися на заморожування підвищення зарплат у держсекторі дозволила б міністерству фінансів заощадити 8 мільярдів шекелів, але проблема навіть не в кризі особистих відносин між міністром фінансів і головою Гістадруту. На початку війни Гістадрут вже пішов назустріч уряду, висловивши готовність погодитися на те, що всі наймані працівники зроблять одноразове пожертвування одного дня з належної їм допомоги на оздоровлення в особливий фонд, який буде створений урядом для підтримки резервістів і членів їхніх сімей.

Після цього голова Гістадруту заявив, що уряд не може розраховувати на подальшу підтримку з боку профспілок, поки він продовжує витрачати коаліційні фонди, в основному на потреби ультраортодоксів і поки не закриє зайві міністерства. На зустріч з Бар-Давідом Смотрич прийшов з ідеєю закрити п’ять невеликих міністерств, що вже прогрес, але мова поки йде тільки про закриття відомств у теорії, тому що ця ідея ще навіть не обговорювалася коаліційними партнерами. Їхнє негативне ставлення до подібного кроку передбачуване.

Що ж стосується коаліційних фондів, то про них мова навіть не йде, що цілком зрозуміло, оскільки прем’єр-міністр Нетаніягу веде зараз активну роз’яснювальну роботу серед ультраортодоксів, пояснюючи їм, що нинішня коаліція для них єдино прийнятна. В ім’я збереження коаліції глава уряду нікому не дасть пустити коаліційні фонди на потреби економіки.

Гістадрут ніколи не поспішав на допомогу державі у важкі часи

Під час найважчої економічної кризи в 1985 році в рамках стабілізаційної програми керівництво Гістадруту не погодилося на скорочення зарплат у держсекторі. Ситуація ж в ізраїльській економіці в той час склалася надзвичайно важка, яка навіть не йде ні в яке порівняння з нинішньою. Єдина схожість — бюджетний дефіцит у 12-15%, але, крім цього, гіперінфляція (450%), повне виснаження валютних резервів, борг понад 230% ВВП. І все одно Гістадрут опирався, погрожуючи страйком, і тільки відсутність громадської підтримки в кінці кінців змусила профспілкових лідерів погодитися з умовами стабілізаційної програми.

Голови Загальної федерації праці завжди домагалися від держави бажаного, не випадково в період з 1996 по 2019 рік заробітна плата в державному секторі зростала більш швидкими темпами, ніж у приватному, і в цілому зросла на 119% у номінальному і на 34% у реальному вираженні. У приватному секторі за цей час зарплата зросла на 106% у номінальному вираженні і на 26% у реальному.

У 2013 році голова Гістадруту Офер Ейні похвалив міністра фінансів Яіра Лапіда за жорстке ведення переговорів, але замість скорочення зарплат у держсекторі міністр фінансів домігся тільки відстрочки її підвищення з липня 2013-го на липень 2015 року. Тоді міністерство фінансів підвищило ПДВ і скоротило допомоги для зменшення дефіциту держбюджету.

Моше Кахлон, м’яко-соціальний міністр фінансів, навіть не намагався воювати з Гістадрутом. Напередодні обговорення урядом проекту держбюджету на 2019 рік він домовився з головою Гістадруту Аві Ніссенкорном відстрочити намічене на грудень 2018 року підвищення зарплат у держсекторі на серпень 2019 року. Економія в 2 мільярди шекелів дозволила міністерству фінансів значно зменшити скорочення бюджетів міністерств, необхідні для покриття бюджетного дефіциту в 2019 році.

Натомість на відстрочку підвищення зарплат Моше Кахлон погодився збільшити надбавку з 7,75% до 7,9% — у грудні 2019 року зарплати в держсекторі були підвищені не на 1,75%, як було заплановано, а на 1,9%.

Міністр фінансів Ісраель Кац у розпал кризи, викликаної пандемією коронавірусу, представив план щодо скорочення зарплат у держсекторі. За планом під скорочення повинні були потрапити зарплати 700 тисяч держслужбовців: міністрів і депутатів кнесету, поліцейських, соціальних працівників, медиків і вчителів, а зниження витрат на зарплати повинно було дозволити державі заощадити від 3 до 5 мільярдів шекелів на рік. Реалізацію програми скорочень передбачалося завершити поетапно до грудня 2022 року.

Але Гістадрут стикався і з більш важкими кризами, і на шляху Каца став голова Гістадруту Арнон Бар-Давід, який виступив проти програми, оголосивши в якості попередження трудовий конфлікт у держсекторі. Профспілковий лідер багато говорив про необхідність змін і збільшення соціальної допомоги, але на скорочення зарплат у держсекторі був не згоден.

У результаті спроба скоротити зарплати 700 тисяч держслужбовців і заощадити від 3 до 5 мільярдів шекелів на рік закінчилася законопроектом про зниження на 10% до кінця 2021 року зарплат 1007 високопоставлених чиновників держсектора. Це поповнило держскарбницю на мізерну суму — 70 мільйонів шекелів.

Міністр фінансів Ліберман, як і його попередники Лапід і Кахлон, не ризикнув вступати в конфлікт з профспілками, а вважав за краще домовитися з ними, відстрочивши на рік підвищення зарплат і отримавши обіцянку промислової тиші.

Зі Смотричем Арнон Бар-Давід підписав угоду щодо підвищення заробітної плати для працівників державного сектора в березні минулого року. Після того як в останні кілька років через пандемію голова Гістадруту був готовий піти на компроміс і не вимагати підвищення зарплат (останній такий договір був підписаний у 2016 році, термін його дії закінчився в 2019 році), у 2023 році на тлі прекрасних економічних показників подібний розвиток подій був виключений.

Як і передбачалося на основі досвіду попередніх договорів, голова Гістадруту домігся від міністра фінансів бажаних результатів. Раніше в Гістадруті заявили, що готові задовольнитися підвищенням зарплат на 12%, насправді Бар-Давіду вдалося домогтися підвищення на 11%, але з можливістю підвищити зарплати ще на 3% «з особливих причин».

І ось зараз на порозі кількох підвищень зарплат у держсекторі (на 100 шекелів у наступному місяці, на 2% — у грудні 2024 року, ще на 1,5% — у квітні 2025 року) міністерство фінансів вимагає заморозити процес підвищення. З огляду на той факт, що коаліція без сорому витрачає державні кошти на далекі від військових потреб цілі, покликані зберегти цілісність уряду Нетаніягу, немає нічого дивного в тому, що Гістадрут запропонує Смотричу спочатку пошукати інші джерела фінансування. Батога на цей випадок у міністра фінансів немає. А у Гістадруту на випадок конфронтації з міністром фінансів є загальний страйк, яким він може погрожувати, якщо Смотрич не зрозуміє ввічливої відмови.

Як показує досвід минулих років, мінфін може запропонувати Гістадруту заморозити підвищення зарплати з виплатою компенсації — більш значним підвищенням зарплат через деякий час.

Автор: Юрій Легков

Фото: прес-служба Гістадруту