Чи добре Хайфа захищена від ракет Хізбалли?
Коли говорять про можливий обстріл Хайфи з Лівану, усі згадують 2006 рік. Тоді близько 300 ракет, випущених цим містом, призвели до 14 смертей, десятків поранених і близько 500 пошкоджених будинків. Як змінилася ситуація з того часу, і чи готове головне місто півночі до оборони, з’ясовували «Деталі».
Головною катастрофою в Хайфі під час Другої Ліванської війни стало влучення в залізничне депо. Ракета вбила вісім робітників. На згадку про них центральна станція Хайфи отримала слово Хашмона в своїй назві.
— Система сповіщення тоді була не така просунута, як зараз. Люди чи то почули сирену надто пізно, чи просто не пішли, вирішивши, що їх не торкнеться. Підсумком стала трагедія, — згадує підполковник запасу Марк Бабот, який служив у Північному окрузі та в генштабі.
Чим збивати?
Того дня по Хайфі випустили лише 15 ракет, причому досить простих — іранських аналогів російської системи «Град», які в Ізраїлі звично називають «Катюшами». Вони бувають різними. Одні «Гради» просто не долетять із Лівану до Хайфи. Інші здатні долати до 40 км, а деякі навіть 70 км.
— Ракети «Град» дуже важко збивати. Але «Залізний купол» може це робити, — коментує Марк Бабот. — Це головне, що змінилося з минулої війни. Тоді цієї досконалої системи ППО не було.
Власне, перше бойове застосування «Залізного купола» на півночі, влітку 2013 року, було якраз успішним перехопленням ліванської «Катюші». За словами підполковника Бабота, за 9 місяців війни нинішньої цей компонент ППО вкотре модернізували. А захист Хайфи та її околиць посилили.
— На початку війни на північ перекинули кілька додаткових батарей «Залізного куполу», — додає він. — Інша річ, що систему ППО можна перевантажити.
Скільки ракет?
Ефективність протиповітряної оборони залежить від того, скільки ракет запустить ворог. Оцінки арсеналу «Хізбалли» різняться. Нещодавно «Деталі» писали, посилаючись на оцінку Центру «Альма», який вивчає проблеми безпеки на півночі Ізраїлю, що терористи мають 75 тисяч ракет, кілька тисяч з яких точні. І, більше того, близько 2500 безпілотників. Західні ЗМІ, наприклад Associated Press, наводять удвічі більші цифри. Вони щоразу пишуть про 150 тисяч ракет.
— Сподіваюся, ті, кому потрібно, точніше знають, скільки їх у «Хізбалли». Але готуватися треба до найгіршого варіанту, — розмірковує Марк Бабот. — У Лівані багато різних типів ракет. І вони люблять вигадувати нові гарні назви, хоча іноді йдеться про ті самі ракети. Це також частина психологічної війни.
Є ракети ближнього радіусу дії, наприклад, «Буркан», — важкі, спочатку призначені для поразки бункерів. Вибухівки у них багато, але до Хайфи вони не долетять. Є, навпаки, далекобійні та точні ракети — ті, число яких розпливчасто оцінюють у «кілька тисяч».
— Пускові установки важких ракет середньої та великої дальності є досить неповороткими. Все це дозволяє винищувачам знищувати їх, — заспокоює підполковник Бабот. — Так діяли і до Другої ліванської, і зараз. При плануванні війни завжди враховується, що частину літаків буде піднято в повітря, щоб бити по пускових установках.
Натомість невеликі та не дуже далекобійні ракети можуть стати головною проблемою. Їх важко виявити. Вони замасковані у сараях, садах, чагарниках. А команду на запуск можна віддати дистанційно.
— Промо-версію, того, з чим ми маємо зіткнутися, ми бачили під час війни в Газі, — продовжує Марк Бабот. — Але у «Хізбалли» ракети, на жаль, краще, ніж у палестинських угруповань. Вони заводського, а не кустарного збирання, у них фабрично виготовлене паливо та вибухівка. Правильне оперення. Все це важливо. Не секрет, що 30-35% ракет із сектора Газа там же падали. Як, наприклад, на початку війни, під час вибуху ракети Ісламського джихаду на стоянці лікарні в Газі. Зазвичай тому — кустарне складання.
За даними ЦАХАЛу, за майже вже 10 місяців війни із сектору Газа по Ізраїлю було випущено 12 тисяч ракет. Ще близько 6,5 тисячі прилетіли з півночі. Все це разом набагато менше, ніж арсенал «Хізбалли», навіть за найскромнішими оцінками. Центр «Альма» вважає, що ліванські терористи зможуть запускати по 3 тисячі ракет на добу, і так протягом 10 днів. Інший експерт, підполковник запасу Ярон Ханан, фахівець із надзвичайних ситуацій та підготовки до них, переконаний, що від 100 до півтори тисячі ракет на день прилітатиме по одній лише Хайфі.
Звучить страшно. Але ніхто не чекатиме і дивитиметься, як обстрілюють місто. Адже навіть минулої війни, коли «Залізного купола» не було, ЦАХАЛ не дав розбомбити Хайфу.
Не варто недооцінювати фактор маневру. Якщо зайняти військами територію [у Лівані], де розташовані пускові установки, наприклад, Набатейське плато, ракети звідти запустити не вийде, — заспокоює підполковник Бабот. — Навіть у секторі Газа далеко не всі ракети встигли використати.
Де сховатися?
Хайфа добре захищена. У тому числі й тому, що у місті багато привабливих для терористів цілей. Торговий та військовий порти, армійські бази, об’єкти машинобудування та хімічної промисловості можуть стати мішенями для «Хізбалли».
— В останні місяці терористи виклали у мережу зйомку частини об’єктів з повітря. Зараз, коли все є на супутникових фотографіях, складно щось сховати, — міркує Марк Бабот. — Є й люди, які співчують «Хізбаллі», серед ізраїльських арабів. Їх мало, але для наведення на цілі багато не потрібно.
Якщо обстрілюватимуть саме військові цілі, то Хайфа постраждає нерівномірно. Минулої війни основних ударів зазнав Бат-Галім, район у нижній північній частині міста.
Ярон Ханан нещодавно прогнозував, що більшість попадань ракет припадуть на звернений до порту схил гори. До речі, за півмісяця до початку війни, у вересні, він опублікував страшний прогноз на випадок зіткнення з «Хізбаллою», під заголовком «Хайфська затока загориться».
Цей експерт налаштований похмуро. Він вважає, що 10% ракет подолають системи ППО та вб’ють сотні городян. Логістику буде зруйновано. Люди побіжать у південні безпечніші райони.
За 18 років, що минули з попередньої війни, у Хайфі так і не збудували повноцінну мережу підземних притулків. До десятирічного ювілею попередніх обстрілів сайт «Валла» намагався з’ясувати, що зроблено для забезпечення безпеки міста. До студії запросили мера Йону Яхава (він стояв на чолі Хайфи і в 2006 році, і в 2016-му, а нещодавно знову обрався на цю посаду) і почали розпитувати. З’ясувалося, що єдиним великим проектом на випадок війни стало будівництво безпечних підземних приміщень для лікарні РАМБАМ. І донині більше половини мешканців Хайфи не мають кімнат безпеки. А в деяких будинках немає навіть звичайних бомбосховищ.
— Багато районів, особливо арабські та друзські, довго зводили без захищених приміщень. Вони не приймали небезпеки всерйоз. Тільки останні років десять ситуація змінилася, — констатує Марк Бабот.
Звичайно, будинки без сховищ — проблема не лише Хайфи. Вона спільна для всіх старих міст. Суспільні ж сховища розподілені нерівномірно. На горі їх, судячи з карти, особливо мало.
— Але там і менше об’єктів, які можуть бути цікавими для терористів, — коментує цю ситуацію підполковник Бабот. — Втім, ми не можемо знати заздалегідь, куди вони цілитимуться і куди потраплять.
Автор: Микита Аронов
Фото: Томер Аппельбаум
