Чотири моменти, які вирішать долю коаліції Нетаніягу
Незадовго до настання суботи, 26 жовтня, десять ізраїльських міністрів, що входять до складу урядової комісії з питань законодавства, отримали уточнений розклад на майбутній тиждень. У ньому виявилося одне доповнення: до порядку денного найближчого засідання було включено забутий, здавалося б, законопроект голови коаліції Офіра Каца («Лікуд»). Мета запропонованої депутатом поправки до Основного закону про вибори виглядає як спроба змінити розстановку сил у кнесеті.
Кац пропонує розширити критерії, відповідно до яких тому чи іншому кандидату або партійному списку можуть заборонити брати участь у виборах. І, що не менш важливо, запропонована ним поправка скасовує необхідність затвердження такого рішення Верховним судом.
Це фактично нічим не прикрита спроба відсторонити від участі у виборах арабські партії та вплинути на співвідношення сил між протиборчими політичними блоками.
Законопроект Офіра Каца було представлено кнесету в січні 2023 року, і з тих пір ніхто про нього не згадував. Тільки зараз, напередодні відкриття зимової парламентської сесії, хтось раптом потурбувався про те, щоб включити його до порядку денного.
Саме зараз, у розпал коаліційної кризи щодо призову ультраортодоксів, одразу після нанесення удару по Ірану, коли ми щодня прощаємося з загиблими в секторі Газа та Лівані героями, прем’єр-міністру Біньяміну Нетаніягу та голові міністерської комісії Яріву Левіну припекло прийняти цю поправку до Основного закону. Вона дозволяє відсторонювати від виборів не лише громадян, які послідовно підтримують ворожу державі діяльність, але й тих, хто допустив якесь сумнівне висловлювання в минулому, навіть якщо це був одиничний випадок. Це могло бути, наприклад, схвалення помсти поселенцям, які влаштували погром в арабському селі.
Відповідно до поправки до закону, такий громадянин теж може бути зарахований до розряду «прихильників терору» і відсторонений від участі у виборах. Відповідне рішення Центральної виборчої комісії не підлягатиме затвердженню Верховним судом. Він зможе втрутитися в те, що відбувається, лише у випадку подання апеляції.
Чи є шанс на те, що кнесет прийме запропоновану поправку? Або ж це черговий парламентський трюк і ще одна спроба радикалів подражнити опозицію? По суті, яка різниця?
Зрештою, ми знову станемо свідками непотрібної, інфантильної та розколюючої суспільство дискусії. Дискусії, що вбиває клин між солдатами ЦАХАЛу, веде до витоку мізків і втечі інвесторів, кидає тінь на демократичний характер єврейської держави. І, що найголовніше, ця дискусія не вирішить жодної проблеми — вона тільки ослабить Ізраїль. Навіщо ж, чорт забирай, все це потрібно?
Створювати конституційні кризи
Законопроект Офіра Каца, поряд зі спробами відновити судовий переворот, віщує повернення на авансцену фашистського та теократичного безумства бібістів. Те, що передувало 7 жовтня, — повертається знову.
Тут можна нагадати про конституційні кризи, які відверто створюють у ці дні міністр національної безпеки Ітамар Бен-Гвір (призначає генерального інспектора поліції, який відкидає владу закону), міністр праці Йоав Бен-Цур (наполягає на субсидіюванні ясел для дітей учнів єшив всупереч закону), міністр освіти Йоав Кіш (дозволяє виплачувати заборонені надбавки до зарплат викладачам ультраортодоксальних шкіл) і міністр юстиції Ярів Левін (відмовляється призначати голову Верховного суду).
Крім того, під час зимової сесії кнесету належить обговорити закон, що дозволяє змінювати склад комісії з вибору суддів і призначати політиків відповідальними за розгляд скарг проти суддівського корпусу. Ще один закон дозволить відкривати розслідування інцидентів, пов’язаних із підбурюванням до терору, без санкції на те від державної прокуратури.
Політики будуть уповноважені позбавляти бюджетів школи, які нібито висловили підтримку терористам, і закривати новинні сайти за погодженням з міністром зв’язку. Водночас вони зможуть, в обхід закону та позиції юридичної радниці уряду, затверджувати додаткове субсидіювання ультраортодоксів.
Коротше кажучи, на нас чекає ще одне шкідливе, популістське та безвідповідальне парламентське шоу, затіяне для того, щоб відвернути увагу електорату від нагальних проблем, а в гіршому випадку — щоб здійснити під час війни судовий переворот. Про це зараз у коаліції говорять вже відкрито.
«З початком війни ми вирішили зупинити затвердження законів, що викликають суспільні розбіжності, — заявив тиждень тому голова комісії кнесету з питань законодавства Сімха Ротман («Релігійний сіонізм»). — Але суди скористалися цією ситуацією для прийняття рішень на власний розсуд. Це змушує нас відновити призупинений законодавчий процес. Якби суди зупинилися, то і ми могли б почекати. Однак БАГАЦ змушує нас повернутися до здійснення судової реформи».
«Нам необхідна судова реформа, — підтримав Ротмана «поміркований» міністр Мікі Зоар («Лікуд»). — Правда, робити це потрібно правильно — так, щоб не розколювати суспільство».
Жереб кинуто?
На те, як виглядатиме зимова сесія кнесету, вплинуть чотири доленосні моменти. Три з них настануть вже найближчими днями. Якщо коаліція зуміє подолати перешкоди, що виникають перед нею, вона, найімовірніше, збереже свою цілісність до Песаху, а там дотягне і до виборів 2026 року. Якщо якась перешкода виявиться нездоланною, на нас, можливо, чекають дострокові вибори.
Отже, перший доленосний момент пов’язаний з прийняттям закону про призов. Простіше кажучи, кнесет має законодавчо закріпити ухиляння ультраортодоксів від армійської служби (крім 3000 молодих людей, які припинили навчання в єшивах).
Цю вимогу публічно озвучує лідер партії «Агудат Ісраель», міністр будівництва Іцхак Гольдкнопф. Вочевидь, він робить це за вказівкою свого патрона, духовного лідера гурських хасидів. Останній розлючений тим, що багато з його пастви отримали повістки про призов.
Гольдкнопф обумовлює підтримку бюджету 2025 року звільненням ультраортодоксів від армійської служби. У своїх останніх інтерв’ю він виключає будь-яку можливість компромісу з цього приводу.
Інші ультраортодоксальні партії — «Дегель ха-Тора» і ШАС — поки зберігають мовчання. Однак, зрештою, мабуть, і вони повинні будуть підтримати «Агудат Ісраель». Такий дух нашого часу: хід подій визначають радикали.
На даному етапі Гольдкнопф вимагає прийняття не закону, а плану, що дозволяє ультраортодоксам ухилятися від армійської служби. Він має бути затверджений парламентською комісією з закордонних справ та оборони. Тільки після цього закон надійде на розгляд кнесету у другому і третьому читанні.
Але як депутати зможуть узаконити подібну дискримінацію, коли тільки за минулі вихідні в Лівані та секторі Газа загинули 13 солдатів ЦАХАЛу? Який божевільний проголосує за такий закон після того, як міністерство оборони опублікувало жахливі дані про 1590 батьків, що втратили на війні своїх дітей, про 306 вдів і 645 сиріт?
Як можна звільнити від служби в армії цілий суспільний сектор, коли, починаючи з 7 жовтня, у нас загинули 240 резервістів, 100 з них — старші 40 років (тобто, продовжували службу добровільно)?
Вибір між бюджетом і призовом
Якщо не станеться ескалації військових дій з Іраном, у Нетаніягу залишиться чотири варіанти. Перший: будь-якою ціною домогтися звільнення ультраортодоксів від призову, наплювавши при цьому на солдатів та їхніх рідних. Другий: якимось чином переконати лідера гурських хасидів надати йому додаткову відстрочку з тим, щоб провести закон в інший час. Третій: піти ва-банк і проігнорувати ультраортодоксів. Тобто, в будь-якому випадку винести наступного четверга на розгляд уряду бюджет 2025 року — незважаючи на те, що семеро ультраортодоксальних міністрів можуть утриматися, в тому числі й при голосуванні в кнесеті. А Іцхак Гольдкнопф і міністр у справах Єрусалима Меїр Поруш можуть і взагалі подати у відставку. Але навіщо ж тоді Нетаніягу докладав титанічних зусиль для залучення до коаліції Гідеона Саара?
Четвертий варіант полягає в тому, щоб перенести голосування по бюджету на більш зручний час — незважаючи на те, що уряд зобов’язаний представити бюджет кнесету до кінця жовтня. В іншому випадку буде порушено один з Основних законів Ізраїлю. Але, очевидно, зовсім не це турбує уряд, а обіцянка, дана ним міжнародним кредитним агентствам: прийняти бюджет 2025 року в установлений термін, тобто, до закінчення поточного року.
Можливо, немає сенсу боротися
Отже, після закону про призов, другий доленосний момент, що очікує кнесет цього тижня — це бюджет. Непроста проблема, враховуючи скорочення 40 млрд шекелів, що завдає важкого удару по соціально слабких верствах населення.
Третій доленосний момент настане 5 листопада, в день президентських виборів у США. Ми дізнаємося, хто стане новим господарем Білого дому — Камала Харріс чи Дональд Трамп.
Якщо переможе Харріс, вона влаштує важке життя Нетаніягу та його коаліції. Вона змусить їх погодитися на припинення вогню і почати обговорювати майбутнє сектору Газа. Можливо, в такому випадку коаліції немає сенсу боротися за урізання бюджету і прийняття закону про призов, і продовжувати втрачати очки у розчарованого електорату.
За такого розкладу Нетаніягу краще піти на дострокові вибори, що дозволить йому гідно зустріти четвертий доленосний момент: початок давання показань у його судових справах, призначений на 2 грудня.
Автор: Аві Бар-Елі
Джерело: TheMarker
Фото: Menahem Kahana Pool Photo via AP
