Чому євреї Німеччини голосують за антисемітів?
Єврейська громада Німеччини здебільшого засудила вражаючі успіхи на недільних виборах до Європарламенту ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка набрала близько 13 відсотків голосів, що зробило її третьою за величиною фракцією країни в парламенті. Однак серед електорату AfD – партії з історією антисемітських висловлювань та применшення Голокосту – є євреї.
Результат не став сюрпризом для тих, хто уважно стежив за внутрішньою політикою в Німеччині останніми роками і бачив, як AfD витісняла центристські партії на місцевих виборах по всій країні.
Те, що ультраправа партія зараз досягла такого успіху в Європі, «вкрай тривожно: для демократії і тим більше для нас, євреїв, як для однієї з найбільш уразливих груп», – сказав Еліо Адлер, засновник безпартійної берлінської Ініціативи з єврейських цінностей, в інтерв’ю Єврейському телеграфному агентству.
“Багато виборців, очевидно, настільки незадоволені нинішньою політикою уряду, що готові посилити політичних маргіналів – насамперед AfD”, – додав він.
Результати ультраправих партій відображають побоювання щодо збільшення у Німеччині числа мусульманських біженців із 2015 року. Партію «Альтернатива для Німеччини» звинувачують у розпалюванні антимусульманських настроїв, особливо після того, як її представник взяв участь у скандальній конференції, яка закликає до депортації мусульман з Європи та зменшення прав тих з них, хто володіє громадянством ФРН.
Ці ідеї знайшли відгук у деяких виборців єврейського походження. У 2018 році невелика кількість німецьких євреїв навіть створила власну групу в рамках партії Альтернатива для Німеччини, назвавши себе Євреями в AfD.
Один із творців групи, Дмитро Шульц, пояснив тоді у коментарі для Financial Times, що підхід AfD до мусульман – частина привабливості. “AfD – єдина партія в Німеччині, яка фокусується на ненависті мусульман до євреїв, не применшує її”, – сказав він.
AfD, яка у 2015 році вела активну кампанію проти політики Ангели Меркель щодо прийому мусульманських мігрантів, скористалася страхом перед антисемітським насильством, щоб спробувати апелювати до німецьких євреїв. У 2017 році, наприклад, тодішній лідер AfD заявив газеті Die Welt, що партія – «один із небагатьох політичних гарантів єврейського життя навіть за часів нелегальної антисемітської міграції до Німеччини».
Гучна заява з огляду на багату історію антисемітизму в партії. Так, один із її лідерів Бьорн Хекке використав нацистське гасло («Все для Німеччини»), а також критикував берлінський Меморіал Голокосту, заявивши, що німці – «єдині люди у світі, які встановили пам’ятку ганьби у самому серці своєї столиці». Максиміліан Кра, головний кандидат партії на виборах до Європарламенту, заявив в інтерв’ю, що «не всі солдати СС були злочинцями». Після хвилі критики він був змушений піти у відставку. Інших членів партії та навіть законодавців звинувачували у використанні нацистської символіки та зв’язках з неонацистами.
AfD «імітує проєврейську партію, бо це відповідає їхній антимусульманській програмі», вважає представник німецької Партії зелених у Європарламенті Сергій Лагодинський. «І це щось привабливе для нашої спільноти, яка зараз справді стурбована, не почувається в безпеці і, я б сказав, перебуває під атакою», – каже він.
Ці почуття посилилися після атаки ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня та початку війни у секторі Газа. Масові пропалестинські акції по всій Європі, а також критика Ізраїлю на міжнародних та національних форумах призвели до того, що багато євреїв втратили безпеку. Ймовірно, деякі з них сприйняли як підтримку слова одного з лідерів AfD, Олександра Гауланда, який після нападу ХАМАС сказав: «Атака була спрямована не лише на єврейську державу, а й на нас. Ізраїль – це Захід у середовищі, яке відкидає Захід і бореться з ним. Коли ми підтримуємо Ізраїль, ми також захищаємо наш спосіб життя».
Урядова статистика показує, більшість антисемітських злочинів, винних у яких встановлено, здійснюють ультраправі. Але “Альтернатива для Німеччини” наполягає, що це не так.
«Звичайно, мене як єврея найбільше непокоїть зростання тут антисемітизму, – сказав Артур Абрамович, президент єврейської фракції AfD. – Здебільшого це пов’язано із масовою імміграцією мусульман. Це зрозуміло. Кожен, хто намагається сказати вам щось інше, або брехун або йому платить уряд Німеччини».
Згодом партія представила дві ініціативи проти допомоги палестинцям: припинення фінансування агентства ООН для допомоги палестинським біженцям (UNRWA), а також скорочення виділення коштів на «двосторонню фінансову співпрацю». Решта фракцій у парламенті відкинула ці пропозиції, а Соціал-демократична партія Німеччини (член правлячої коаліції) звинуватила AfD у «використанні терору ХАМАСу для розпалювання ісламофобії».
Роджерс Брубейкер, професор соціології Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та експерт з європейського націоналізму та популізму, кілька років тому пояснив в інтерв’ю The Atlantic, що ультраправі партії підтримують євреїв не для того, щоб отримати їхні голоси на виборах (цифри надто малі, щоб мати значення), а щоб покращити партійний імідж.
«Ультраправі партії по всій Європі опинилися перед дилемою, – сказав він. – Вони можуть залишатися маргіналами та апелювати до обмеженого сектору електорату – або спробувати стати мейнстримом та подолати бар’єри, які заважають іншим партіям співпрацювати з ними. Якщо вони справді хочуть стати правлячими партіями, їм потрібні союзники та інший суспільний імідж. Я думаю, що частина цієї стратегії полягає в тому, щоб представити свою антиісламську позицію в ліберальних термінах – заявити, що вони захищають ліберальні цінності, проти яких виступають мусульмани».
Джерело: Олександра Аппельберг, “Деталі”
Фото: AP Photo/Michael Probst
