Чому «Хізбалла» не атакувала нас 7 жовтня, і чи чекати війни на півночі?
Чому «Хізбалла» не приєдналася до атаки 7 жовтня? Чим відрізняються елітні сили «Хізбалли», «Радуан», від спецназу ХАМАСу? «Хаарец» поговорив з Орною Мізрахі, колишньою заступницею голови Ради нацбезпеки Ізраїлю.
— Орно, розкажіть, будь ласка, про себе.
– Я прослужила в армії 26 років. Спочатку я була офіцером військової розвідки, а потім відділу стратегічного планування, де на основі розвідданих ведеться розробка конкретної політики.
Це був цікавий час – тоді йшли переговори в Осло, а я відповідала за палестинський напрямок. Звільнившись із армії у званні підполковника, я перейшла до Ради національної безпеки і стала заступницею її голови. З 2018 року я працюю у приватному Науково-дослідному інституті національної безпеки та займаюся, в тому числі, Ліваном та «Хізбаллою».
— Очевидно, останнім часом у вас багато роботи.
— І не лише останнім часом. Починаючи з 2019 року, на ліванській арені відбулося багато подій.
— Почнемо з військового плану «Хізбалли» із «завоювання Галілеї» . Про його існування говориться вже кілька років. Під прикриттям шквального вогню бойовики спецпідрозділу «Радуан» можуть перетнути кордон за допомогою тунелів і з’явитися на території Ізраїлю відразу в кількох точках.
— «Радуан» – це справді командос, елітний підрозділ «Хізбалли». Існують різні оцінки його чисельності. Я вважаю, що він налічує кілька тисяч бійців, які пройшли жорсткий відбір і тривалу, дуже серйозну підготовку.
– “Радуан” служить і пропагандистським цілям “Хізбалли”. У соціальних мережах можна знайти чимало відеороликів, присвячених цьому підрозділу. Один із них присвячений навчанням на горі Хермон: озброєні бійці в білих маскхалатах і в гірськолижних окулярах влучно стріляють на всі боки, елегантно ковзаючи по снігу.
— Цей ролик справді був знятий на схилах гори Хермон. Бойовиків «Хізбалли» навчають веденню бою і за таких умов.
— Що ж завадило “Хізбаллі” реалізувати свій план? Якщо не до 7 жовтня, то одразу ж після раптового нападу ХАМАСу. Чому вони не скористалися ситуацією та не відкрили ще один фронт на півночі?
— Я думаю, причина в тому, що ХАМАС і «Хізбаллу» заскочив зненацька. Вони зробили це першими. Фактично ХАМАС вкрав план «Хізбалли». Там все було один до одного: масований ракетний обстріл, і під його прикриттям – вторгнення командос. Після того, як ХАМАС скопіював цей план, «Хізбаллі» стало дуже складно зробити те саме. Ізраїль негайно розгорнув на північному кордоні великі сили та евакуював жителів прикордонних поселень. Можливо, спірне рішення, але на той момент це було саме те, що потрібно.
— Дехто порівнює «Радуан» з ізраїльським спецпідрозділом «Егоз».
— Я не поспішала б з такими порівняннями. Але безперечно: у «Радуані» зібрані найдосвідченіші бійці, оснащені найсучаснішими засобами ведення бою.
– Але, судячи з вашого тону, зараз “Радуан” турбує вас не надто сильно?
— «Хізбалла» добре веде свою пропаганду, з цим не посперечаєшся. На початку війни на кордоні були розміщені великі сили «Радуана», але більшість із них вже відступила на північ. У жовтні існувала ймовірність того, що вони все ж таки зважаться здійснити рейд і захопити якусь ділянку ізраїльської території хоча б на кілька годин. Це було важливо для них. Але все ж таки в «Хізбаллі» відмовилися від цієї ідеї, бо зрозуміли: це буде складно. Тим не менш, я не виключаю, що вони зберігають свій план для іншого зручного випадку. Зараз «Хізбалла» втратила ефект несподіванки. Але план, як і раніше, існує, і це потрібно враховувати.
— Кажуть, що бойовики «Хізбалли» можуть проникнути до Ізраїлю через тунелі. Операція «Північний щит», проведена у 2018-2019 рр., не усунула цю загрозу?
— Я не служу зараз в армії і не можу судити компетентно про ефективність тієї операції. Топографія на півночі Ізраїлю інша, ніж на Півдні. Але я припускаю, що «Хізбалла» намагається зробити щось і під землею. Хоча їхні плани не обов’язково пов’язані із використанням тунелів. Під час навчань, які відбулися у травні 2023 року, бойовики «Радуана» продемонстрували, як вони збираються проривати кордон на мотоциклах.
— Як це сталося на півдні.
– Так. «Хізбалла» провела масштабні навчання та показала, як її бойовики прориватимуться через прикордонні огорожі на автомобілях та мотоциклах. Вони привезли автобуси з іноземними журналістами, які знімали ці навчання.
— Бойовики «Радуана» також демонструють, як вони стрибають із парашутами, пірнають та ширяють у повітрі. Звичайно, це пропаганда, але їхні можливості, мабуть, цілком реальні.
– Так. Це загартовані бійці із високою мотивацією. Вони здобули багатий досвід під час війни в Сирії. Існує теорія про те, що всі провокації на північному кордоні протягом останніх двох років відбуваються через те, що бойовики «Радуана», які повернулися з війни, нудьгували і вирішили подразнити Ізраїль. Не варто применшувати небезпеку від них. Навіть якщо цей спецпідрозділ не виконає своєї основної місії і не вторгнеться на територію Ізраїлю, він створить серйозні проблеми для ЦАХАЛу у разі проведення наземної операції в Лівані.
— Чи можна порівняти «Радуан» із «Нухбою»?
– Звісно. “Нухба” – це елітний підрозділ ХАМАСу. Але я думаю, що його бойовики не такі досвідчені і добре навчені, як у «Радуані». Проте «Нухба» змогла реалізувати розроблений «Радуаном» план. Мені хочеться вірити, що «Радуан» не здійснив би тих жахливих речей, які робила «Нухба», бо закони шиїтів не дозволяють цього робити.
— ХАМАС теж ісламський рух, і його лідер Ях’я Сінуар часто говорить про релігійну війну, очищення від єретиків і таке інше.
— Члени «Хізбалли» більш релігійні.
— Війна в Сирії коштувала “Радуану” великих втрат. Я бачила повідомлення про те, що багато бойовиків страждають зараз від посттравматичного синдрому.
— Кажуть, що за десять років бойових дій у Сирії загинули близько 1300 бойовиків «Хізбалли» – не лише з підрозділу «Радуан». Для порівняння: лише за останні чотири місяці ми змусили “Хізбаллу” втратити 200 бойовиків. І не кажіть, що їм начхати на своїх бійців. Насраллу це дуже хвилює. Він не Сінуар. Він рахує людей. Він завжди каже: за кожну мою людину я вб’ю ізраїльського солдата. Око за око, зуб за зуб.
— Раніше ви сказали, що, починаючи з 2019 року, у Лівані відбулося багато важливих подій в економіці та політиці…
— 2019 року Ліван оголосив про банкрутство. У країні вибухнула глибока економічна криза. Нині 80 відсотків населення Лівану живе за межею бідності. Держава, яка погано функціонує, не в змозі забезпечити основні потреби своїх громадян. Хоча люди, які приїжджають з Бейрута, розповідають, що життя у місті триває, як завжди. Ресторани заповнені, незважаючи на воєнний час. Мабуть, ліванці теж хочуть нормального життя.
— Ліван відомий своїми глибокими соціальними розривами та нерівністю. Дехто сидить у ресторанах, а дехто відправляє своїх маленьких дітей на роботу.
— Існує величезна прірва між сільським населенням та бейрутською елітою – як економічною, так і чиновницькою. Ліванська валюта впала, втративши 95 відсотків своєї вартості, тому в Лівані всі розрахунки здійснюються в доларах. Хто має долари, той король: вони можуть купити все, і дешево.
— Однією з головних особливостей Лівану є глибокий розкол між релігійними громадами…
— Так, у Лівані живуть шиїти, суніти, християни, друзі та інші. Без перепису населення неможливо навести точні цифри, але громада шиїтів весь час зростає, а християнська — скорочується. Шиїти отримують підтримку з боку «Хізбалли», а їхні родини більш численні. Але шиїти бідніші і менш розвинені – їхнє відчуття власної слабкості та дискримінації породило «Хізбаллу».
Ліванські християни традиційно пов’язані із західним світом та державами Перської затоки, вони мають набагато більше можливостей для еміграції. Багато християн вирішують залишити свою країну, а шиїти залишаються, і їхня громада зростає.
— Яким чином «Хізбалла» бере участь у роботі ліванської державної системи?
— «Хізбалла» спочатку взяла курс на інтеграцію до державної системи Лівану. Це водночас і терористична організація, і політична партія. Вона входить у альянси з іншими, переважно, просирійськими силами. Фактично в Лівані виникли два найбільші політичні табори: прихильників «Хізбалли» та її противників.
— «Хізбалла» спромоглася створити широку коаліцію.
— Так, широку та міцну. Ця коаліція фактично керує внутрішньою політикою Лівану. Щоправда, за останні два роки баланс сил у парламенті змінився, і виникла така собі ситуація глухого кута. Там з’явилися молоді люди, які хочуть змін, і виступають проти іноземної військової присутності в Лівані – саме так деякі з них сприймають «Хізбаллу».
У цьому сенсі шиїти частково втратили свої позиції, але табір, який їм протистоїть, як і раніше, слабкий і розколотий. Сьогодні «Хізбалла» не може добитися ухвалення якихось парламентських рішень, але може блокувати всі зустрічні пропозиції.
— Якщо деякі розглядають «Хізбаллу» як іноземну військову присутність, то можна сказати, що її зростаючий військовий потенціал становить загрозу і для самого Лівану?
— Це надзвичайно складна проблема. Насправді «Хізбалла» має набагато ширші можливості, ніж ліванська армія. Але у разі виникнення якихось внутрішніх конфліктних ситуацій «Хізбалла» свідомо вважає за краще не використовувати силу. Вона не прагне влади, оскільки не хоче брати на себе відповідальність за всю хитку державну структуру. Вона не хоче громадянської війни.
У багатьох сенсах “Хізбалла” – це “держава в державі”. Це «мати і батько» шиїтського населення. Дитина шиїта народжується в шиїтській лікарні, відвідує шиїтський дитячий садок, потім шиїтську школу, приєднується до шиїтського молодіжного руху. Його батько працює в мечеті шиїтів, а мати медсестра в шиїтській клініці. «Хізбалла» забезпечує їм усі економічні та соціальні потреби. При цьому вона має власну армію, яка ніяк не пов’язана з ліванським урядом і координує свої дії з іншою державою.
– З Іраном.
– Звісно. Водночас для мене важливо пояснити: «Хізбалла» насправді не є «проксі-силою» Ірану. Цей термін не відбиває реальної ситуації.
Між ними існує єдність у всьому, що стосується релігії та ідеології, і вони тісно співпрацюють між собою, але це не одне й те саме. «Хізбалла», як і раніше, є ліванським рухом і піклується про свій статус на ліванській політичній арені.
Наприклад, бувало, коли іранці хотіли, щоб «Хізбалла» активізувала свої дії проти Ізраїлю, але та не погоджувалася. Тому що це не відповідало її власним інтересам.
— На вашу думку, ми матимемо війну з Ліваном?
– Серйозне питання, і зараз не варто робити прогнози. Поки що “Хізбалла” веде проти Ізраїлю “війну на виснаження”, і зацікавлена в тому, щоб ця війна була обмеженою.
«Хізбалла» хоче, щоб Ізраїль вийшов із цієї війни ослабленим, і Насралла прямо заявив про це цього місяця. Крім того, «Хізбалла» прагне забезпечити виживання ХАМАСу.
— А щодо Ізраїлю? Чи потрібна нам війна з «Хізбаллою», яка може призвести до жахливих наслідків?
— Щодо цього є різні думки. Ми з 2006 року спостерігаємо за зростаючою загрозою з боку «Хізбалли». Ми бачили, як у них з’явилися безпілотники та високоточні ракети. Тоді я вважала, що нам слід завдати превентивного удару. Мене у відповідь запитали: Ви хочете, щоб ці високоточні ракети полетіли в нас прямо зараз?
Але не кожна операція, яку ми проводимо для посилення нашого стримувального ефекту, має призводити до війни.
— Тобто ви не вважаєте війну необхідною?
— Зараз ми переживаємо серйозну національну травму, і я не впевнена, що найтерміновіше, що нам потрібно, — це розпочати повномасштабну війну проти «Хізбалли». Можна вчинити і по-іншому.
– Як наприклад?
— Наприклад, завдати сильного удару. Спробувати змінити правила гри, які «Хізбалла хоче нам нав’язати. Я, як і раніше, вважаю, що «Хізбалла» прагне обмеженої війни, яка відповідатиме її потребам. Насправді зараз вона не зацікавлена втягуватися в повномасштабну війну.
— Виходить, це лише питання часу?
— Цілком можливо, що в якийсь момент «Хізбалла» та Іран вирішать розпочати війну проти Ізраїлю. Але, аналізуючи поведінку «Хізбалли» протягом останніх чотирьох місяців, я розумію, що це не те, чого вони хочуть.
У своїй останній промові Насралла заявив: «Ми діємо обачливо. Якщо Ізраїль розпочне війну, ми відповімо ще більш рішучим ударом». У пресі витлумачили це як прояв войовничих намірів, але я почула у словах Насралли щось інше.
— Що ж ви почули?
— Чи міг Насралла привселюдно визнати, що він переможений і змушений стримуватись? Ні, зрозуміло, що він продовжує кричати, погрожувати та вихвалятися силою. Але про що він говорить насправді? Про симетрію. Те, що робить Ізраїль, робитимемо і ми. Так я приходжу до висновку, що Насралла хоче уникнути війни, а не розпочати її.
Джерело: Айєлет Шані, “ХаАрец”
На фото: навчання ЦАХАЛу на ізраїльсько-ліванському кордоні. AP Photo/Ariel Schalit
