Чому харедім вийдуть на «мітинг мільйона»
У четвер десятки тисяч представників усіх напрямів громади харедім зберуться на демонстрацію в Єрусалимі проти «переслідування тих, хто вивчає Тору». Та за гаслами стоїть значно глибший конфлікт — не лише з державою, а й внутрішня боротьба за обличчя та межі самого суспільства, яке намагається відновити відчуття єдності під тиском вимог інтеграції.
В акції братимуть участь усі — від юнаків до старців, від антисіоністів до учнів рабина Лейбла, який вважає, що харедим повинні бути «невід’ємною частиною народу Ізраїлю і держави». Мітинг пройде під гаслом: «Крик Тори — зібрання десятків тисяч синів Ізраїлю проти переслідування вивчаючих Тору на Святій землі».
Поштовхом до об’єднання стали арешти кількох звичайних студентів єшив — подія, яку лідери харедім сприйняли як акт війни з боку влади. Усі течії вирішили виступити спільно.
Подібні демонстрації відбуваються від часу заснування Ізраїлю. Наймасовішою стала акція 1999 року проти Верховного суду — тоді вийшли від 250 тисяч до пів мільйона людей. Наступна — у 2014 році, під час обговорення «закону про призов».
Нинішній «мітинг мільйона» має іншу мету — не лише протест, а й спробу відновити внутрішню єдність спільноти. Після війни звичний спосіб життя харедим опинився під тиском: звільнення від армії більше не сприймається як «законне право», бюджети урізано, а між різними течіями зростають суперечки.
Соціологи зазначають, що масові акції для харедим — це не тільки протест, а й ритуал приналежності, спосіб укріпити колективну ідентичність.
Отже, у четвер харедим вийдуть не лише проти «переслідування тих, хто вивчає Тору», а насамперед — щоб захистити своє право залишатися окремим суспільством у світі, який вимагає інтеграції. «Крик Тори», що пролунає в Єрусалимі, звернений зовні, але спрямований усередину — як спроба ще раз відповісти собі на запитання: хто ми такі, перш ніж на нього відповість хтось інший.
Еліягу Беркович, Ізраїльський інститут демократії, для Walla!
Фото: Ширан Гранот