Чергова провокація Бен-Гвіра покликана знизити шанси на угоду
Чергова провокація Ітамара Бен-Гвіра та організацій, пов’язаних із Храмовою горою, хоч і була приурочена до ранку посту 9 ава, варта розгляду в ширшому контексті. На кону знову зростаюча тривога за життя заручників у секторі Газа і широка підтримка ізраїльського суспільства угоди — навіть якщо вона вимагатиме високої ціни. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, усвідомлюючи це, раптово змінив риторику і дав зрозуміти, що виступає за одну повноцінну угоду з ХАМАСом, а не за проміжну, як стверджував раніше.
Проте те, що здається кроком уперед з боку Нетаньягу, цілком може виявитися і навмисним кроком назад. Повноцінна угода вимагає обговорення багатьох питань, які ще навіть не були підняті, і досягнення домовленостей щодо них. Заява, як зазвичай, озвучена від імені деякого високопоставленого, але анонімного політичного джерела, цілком може виявитися ще однією хитрістю прем’єр-міністра, мета якої — виграти час, не ухвалюючи рішень. Це улюблена тактика Нетаньягу впродовж усіх 22 місяців війни. Учора ввечері він знову пообіцяв продовжити війну і посилити бойові дії в секторі.
Ще до цього Бен-Гвір підлив олії у вогонь. Його підйом на Храмову гору вранці в неділю супроводжувався співом, у якому брав участь і сам міністр.
Активісти також розгорнули прапори Ізраїлю та виконали гімн «ХаТіква» біля підніжжя сходів, що ведуть до мечеті Аль-Акса і Купола Скелі. Це не вперше, коли Бен-Гвір бере участь у подібних провокаціях. У травні 2021 року він оголосив про перенесення своєї парламентської приймальні в квартал Шейх-Джаррах у Східному Єрусалимі після сутичок між євреями та палестинцями в цьому районі. Тоді повідомлялося, що Нетаньягу прийшов у лють; невдовзі після цього ХАМАС випустив ракети по Єрусалиму, і розпочалась операція «Страж стін».
Минуло лише півтора року, і в Нетаньягу вже не залишилося сумнівів. У грудні 2022 року він уклав «несвященний союз» з ультраправими партіями «Оцма Йегудіт» і «Релігійний сіонізм» і призначив Бен-Гвіра міністром національної безпеки та членом кабінету — попри однозначні попередження, зокрема з боку силових структур. Відтоді Бен-Гвір послідовно підривав порядок, встановлений поліцією на Храмовій горі, і розпалював вогонь у арабському та мусульманському світі навколо подій там. Протягом дев’яти місяців боротьби за судову реформу напруження на палестинському напрямку знову й знову зростало на тлі заяв, що «Аль-Акса в небезпеці». 7 жовтня, невдовзі після того як бойовики ХАМАС розпочали терористичну атаку на прикордонні райони Ізраїлю, лідери організації надіслали листа генсеку «Хізбалли» Хасану Насраллі з пропозицією приєднатися до нападу. Головний аргумент, який вони навели: ми були змушені відреагувати на спроби євреїв на чолі з Бен-Гвіром осквернити мечеті на горі.
Поки ультраправі фанатики святкують чергову «перемогу» на Храмовій горі, канцелярія прем’єр-міністра оприлюднила роз’яснення: статус-кво не змінювався і змінюватися не буде. Або Нетаньягу не в курсі того, що відбувається на горі, або все робиться навмисно і в координації з Бен-Гвіром — зокрема на тлі переговорів щодо угоди. Тим часом ситуація в секторі Газа стає дедалі заплутанішою. З одного боку, посилюється гнів міжнародної спільноти через кадри голоду в Газі, і на Ізраїль чинять тиск із вимогою відкрити шлюзи й затопити сектор гуманітарною допомогою — частково цю вимогу вже було виконано. З іншого боку, терористичні організації публікують відео, на яких двоє ізраїльських заручників виглядають як ходячі скелети. Ці кадри приголомшили ізраїльське суспільство, викликали особливо бурхову суботню демонстрацію в Тель-Авіві, але не справили особливого враження на міністрів. Завтра вони зберуться на засідання уряду, відкладене на добу через піст 9 ава. Перший пункт порядку денного: зростаючі загрози життю Нетаньягу та його родини і необхідність посилити охорону навколо них. Здається, що є ті, чия безпека турбує уряд більше, ніж доля заручників у тунелях.
На тлі останніх загроз Нетаньягу постає питання: наскільки сильно адміністрація США готова натиснути на нього, аби він проявив гнучкість у питанні сектора Газа — і які шанси на угоду, якщо ХАМАС відчуває, що завдяки міжнародній критиці на адресу Ізраїлю у нього «перевага». Крайній правий фланг продовжує вимагати повного захоплення сектора, вигнання палестинців і подальшого будівництва поселень. Чи повернувся прем’єр до стану ейфорії після відносного успіху удару по Ірану? Це значною мірою залежить і від позиції начальника Генштабу Еяля Заміра.
Між друзами і Трампом
В іншій площині — президент США Дональд Трамп продовжує чинити максимальний тиск на Нетаньягу у зв’язку з ситуацією на півдні Сирії. Сьогодні вранці повідомили про відновлення бойових дій між друзами та бедуїнсько-сунітськими міліціями, які в середині липня атакували місто Ес-Сувейда та його околиці, вбили сотні мирних жителів і захопили в полон сотні представників друзької громади. Переговори про взаємний обмін полоненими (друзи захопили сотні бедуїнських бойовиків) тривають, але поки що безуспішно.
Ізраїль втрутився в бойові дії минулого місяця на прохання керівництва друзької громади в Ізраїлі та завдав авіаударів по колонах бедуїнських міліцій і бронетехніці сирійського режиму, а також символічного удару по будівлі Генштабу в Дамаску. Нетаньягу і міністр оборони Ісраель Кац неодноразово висловлювали підтримку друзам і погрози на адресу режиму та міліцій, які діють з ним у координації. Ізраїль фактично окреслив зону свого впливу на півдні Сирії та заявив, що силою не допустить наближення бронетехніки до району Ес-Сувейди.
Остання обіцянка (щодо ударів по Сирії) не була виконана впродовж останніх двох тижнів — ймовірно, з огляду на вимоги американської адміністрації, яка наполягає на тому, щоб сприймати президента Сирії Ахмада аш-Шараа в позитивному ключі й ігнорувати його зв’язки з джихадистськими організаціями, з деякими з яких він свого часу співпрацював. Президент Трамп уважно прислухається до вимог країн Перської затоки, які прагнуть сприяти стабілізації нового сирійського режиму, й стверджує, що різанина на півдні Сирії — це другорядні епізоди, які не повинні зіпсувати відносини з аш-Шараа. Сам сирійський президент у контактах з Ізраїлем підкреслював, що розглядає події на півдні країни як внутрішню сирійську справу та вимагає від Ізраїлю не втручатися.
На цьому тлі зростає катастрофічне становище в районі Джебель-ед-Друз. Десятки тисяч друзів — за деякими оцінками, близько 200 тисяч осіб — втекли з сіл на захід від гори в бік міста Ес-Сувейда, побоюючись жорстоких нападів на свої населені пункти. За словами представників друзької громади, режим фактично встановив блокаду району Джебель-ед-Друз, і там уже з’являються перші ознаки голоду. Постачання води, електроенергії й пального в регіон систематично порушується, а влада також намагається вивести з ладу місцеву телекомунікаційну мережу. І тут Нетаньягу змушений лавірувати між суперечливими тисками — закликами до втручання з боку друзів в Ізраїлі та вимогою стриманості й обережності (принаймні наразі) з боку Трампа.
Автор: Амос Харель
Джерело: «ХаАрец»
Фото: Олів’є Фітуссі
