Боротьба за післявоєнний оборонний бюджет: якою стане «нова норма» для Ізраїлю
Бюджет на 2026 рік буде подано на затвердження уряду наступного тижня, а ще за тиждень — у першому читанні в кнессеті. Головні суперечки точаться навколо оборонного бюджету: Міністерство фінансів хоче встановити його на рівні 90 млрд шекелів, тоді як Міністерство оборони вимагає 144 млрд.
В останні десятиліття оборонний бюджет скорочувався відносно ВВП і загального державного бюджету, а у 2017 році настав переломний момент: Міністерство освіти навіть обігнало його і стало найбільшим за фінансуванням.
Початковий бюджет на 2023 рік передбачався у 63 млрд шекелів (приблизно 11,5% державного бюджету і близько 3,5% ВВП). Після війни 7 жовтня цей показник зріс до 83 млрд у 2023 році, до 168 млрд у 2024-му і до 166 млрд у 2025-му.
Тепер перед урядом стоїть питання «післязавтра»: очевидно, що потреби у безпеці країни відрізняються від довоєнних, але вони також не тотожні періоду війни. Розрив між підходами міністерств колосальний: 54 млрд шекелів — понад 8% державного бюджету та 2,5% ВВП.
Міністерство оборони заявляє про необхідність масштабного поповнення запасів і повного відновлення бойових формувань. За їхніми словами, за два роки склади боєприпасів і спорядження були спорожнілі, а боєздатність підірвана. Крім того, відомство звинувачує Міністерство фінансів у зриві критично важливих угод.
Генеральний директор Міноборони, генерал-майор резерву Амір Барам, написав: «Після двох років напруженої й безпрецедентної війни на семи фронтах Міністерство фінансів відволікає увагу й зосереджується на питаннях, вплив яких украй незначний порівняно із серйозними загрозами безпеці з боку Ірану та на інших ближніх і дальніх театрах воєнних дій».
За його словами, Мінфін заморозив план зведення загородження на східному кордоні країни, який був ухвалений міжвідомчою комісією. «Оборонне відомство прагне винести уроки й оптимізувати свою діяльність», — визнає Барам. Він також стверджує, що Мінфін несправедливо порівнює вплив високого оборонного бюджету на економіку з десятиліттям після Війни Судного дня: «Тоді оборонний бюджет становив 35% ВВП, що призвело до “втраченого десятиліття”». Нині, після року інтенсивної війни, оборонний бюджет дорівнює 6,7% ВВП, а за приблизно два роки наші бюджетні потреби скоротяться до лише 5% ВВП».
Міністерство фінансів погоджується, що оборонний бюджет не повернеться до довоєнного рівня, проте прагне встановити нову «нормальну» структуру. У Мінфіні заявляють, що 10% бюджету на службу резервістів витрачається не за призначенням і оплачує дні служби, яких фактично не було, тоді як Міноборони оцінює цю частку лише у 5%. Мінфін заперечує, що скорочення фінансування завадить закупівлі ракет і систем ППО, і наполягає, що відповідні угоди вже закладені в бюджет.
Крім того, Мінфін стверджує, що Міноборони працює без дієвих бюджетних обмежень, зберігає надмірні договірні зобов’язання й навіть вимагає кошти на витрати, які вже були профінансовані раніше. Попри розбіжності, Мінфін розраховує на досягнення порозуміння, однак бюджет буде значно меншим, ніж вимагає оборонне відомство.
Поточна дискусія може сформувати «нову норму» оборонного бюджету на найближчі роки. Міністерство фінансів прагне скоротити співвідношення дефіциту до ВВП з 4,9% до 3,2%. Оборонний бюджет є частиною «потрійного завдання»: інвестиції в цивільні потреби, зниження боргового навантаження та оборонні витрати. Це рішення вплине на державний борг, цивільні видатки та безпеку Ізраїлю на десятиліття вперед.
Юваль Леках, «Давар ха-овдим б’Ерец Ісраель»
Фото: пресслужба ЦАХАЛа
