Боротьба Ізраїлю — це також боротьба Заходу, чому ж така крихка його підтримка?

Нинішня війна Ізраїлю проти Ірану та його проксі справедлива, необхідна і була неминуча. ХАМАС спровокував її 7 жовтня 2023 року, а на наступний день була «Хізбалла» з щоденними ракетними обстрілами.

Іран, який завжди перебував у центрі цього конфлікту, безпосередньо вступив у війну, коли обстріляв Ізраїль ракетами у квітні і зробив це знову на початку цього місяця, випустивши близько 180 балістичних ракет. Світові демократії постають на захист Ізраїлю від Ірану, але водночас закликають до деескалації.

Щоб зрозуміти, що поставлено на карту, нам потрібно зрозуміти, що Іран із його ракетним арсеналом, прагненням до ядерної зброї та фанатичними ополченнями, яких він спонсорує, не просто мріє про знищення Ізраїлю. Він має конкретний план створення умов, які, за його розрахунками, призведуть до краху Ізраїлю.

На Заході схильні недооцінювати, якою мірою екстремістські режими та організації рухаються ідеологіями, які ми вважаємо безглуздими. Але коли мулли в Тегерані скандують «смерть Ізраїлю» і «смерть Америці» під час п’ятничних молитов, це не просто риторичний прийом, а глибоко вкорінена і ретельно спланована мета.

Іран не вважає євреїв нацією та розглядає Ізраїль як штучну конструкцію, створену на ісламській землі Америкою та Заходом. Іран також вважає, що Ізраїлю спочатку бракує стійкості та його кінець неминучий.

Опосередкована виснажлива війна, яку він веде вже багато років, навіть до жорстокого нападу ХАМАСу 7 жовтня, руками ХАМАСу, «Хізбалли», хуситів та інших, покликана перевірити цю ймовірну відсутність стійкості та прискорити крах Ізраїлю.

Іран розглядає Ізраїль як самозванця, а західні демократії як перешкоду для свого бачення поширення ісламу. Ворожість до Заходу призвела Тегеран до союзу з іншими агресивними автократіями, що загрожують ліберально-демократичному міжнародному порядку, — з Росією та Китаєм. Іран постачає ракети та безпілотники, якими Росія тероризує Європу. Але хто знає масштаб їхніх амбіцій, якщо їх не стримувати?

Іран уже проводить акти війни на Заході. Минулого тижня MI5 повідомила, що з січня 2022 року контррозвідка відреагувала на «20 змов, що підтримуються Іраном, що становлять потенційно смертельну загрозу для жителів Великобританії». У Сполучених Штатах тим часом Іран, як вважають, готував убивство Дональда Трампа та інших високопосадовців.

Однак багато хто на Заході не повною мірою усвідомлює масштаб іранської загрози та ідеологічний фанатизм, що лежить в її основі. Тому вони вважають, що дипломатія сама по собі може звести її нанівець.

Це має вирішальне значення для розуміння прірви між тим, як Ізраїль та ізраїльтяни бачать свою ситуацію і тим, як її бачать західні громадяни та уряди. Ізраїль бачить реальність поточного конфлікту через призму геополітичних цілей Ірану, його прихильності до знищення Ізраїлю і розгортання ним для цього проксі-сил навколо Ізраїлю.

Міжнародна спільнота, схоже, розглядає конфлікт через призму ізраїльської окупації, яка триває 57 років, гуманітарної кризи та ризику неконтрольованих та непередбачуваних наслідків у міру поширення конфлікту.

Однак було б серйозною помилкою для Заходу ігнорувати загрозу, яку Іран становить не лише для Ізраїлю, а й для його власних цінностей та екзистенційних інтересів. Боротьба Ізраїлю — це його боротьба.

З іншого боку, було б серйозною помилкою для Ізраїлю недооцінювати важливість та водночас крихкість своїх західних альянсів. Співчуття його союзників слабшає після року руйнівної війни в Газі з дуже невеликою кількістю заявлених цілей, окрім грандіозної мети «повної перемоги».

Причому це ослаблення співчуття почалося ще до 7 жовтня, і майже неможливо змінити ситуацію, доки немає плану вирішення проблеми окупації та палестинських вимог самовизначення.

Уявлення про те, що конфлікт із палестинцями можна «регулювати», було розвіяно, коли у «чорну суботу» ХАМАС убивав, ґвалтував і викрадав людей на півдні Ізраїлю. Те саме було з ідеєю, що мир і рішення про створення двох держав повністю перебувають у руках Ізраїлю.

До того жахливого дня нам казали, що нормалізація відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією не за горами як наслідок успіху Авраамових угод. Але це завжди було нездійсненною мрією — вірити, що нормалізація може статися без вирішення проблеми палестинських стремлінь, як саудівці ясно дали зрозуміти в останні тижні.

Щоб зберегти міжнародні альянси, необхідні Ізраїлю для виконання стратегічних завдань проти ХАМАСу, «Хізбалли» та зрештою їхніх іранських господарів, Ізраїлю потрібна найкраща історія, найкращий наратив. Але уряд, у якому є елементи, для яких розгляд палестинського питання в реалістичному чи конструктивному ключі представляється гріхом проти ідеї неподільної Ерець-Ісраель, навряд чи колись про це заговорить.

Натомість уряд продовжує переслідувати ідеологічні цілі, які поділяють ізраїльтян та відштовхують друзів Ізраїлю. Якщо Ізраїль не вийде за межі тієї політики щодо палестинців, яка виявилася явно провальною, він послабить свою позицію проти іранських мул — його головного ворога.

Однак, всупереч недооцінці аятол, ізраїльське суспільство так само стійке, справжнє і легітимне, як і будь-яке інше на Землі. Його люди не згинаються, а об’єднуються, щоб вирішувати свої проблеми, незважаючи на свій уряд, а не завдяки йому. Більшість 2023 року вони героїчно протестували проти нападок свого уряду на демократію. З 7 жовтня 2023 року вони стали разом, щоб героїчно служити і захищати свою країну після неймовірної травми. Ізраїль – це надія, і його народ дає її удосталь – заповнюючи порожнечу, яку залишає уряд.

Фото: прес-служба ЦАХАЛу