Близькосхідні країни приєднуються до БРІКС, але суперечності не зникають
Нові члени БРІКС — Іран, Єгипет та Об’єднані Арабські Емірати — вперше беруть участь у повноцінному саміті блоку за межами Росії з моменту свого вступу у 2024 році. Цього тижня вони приєднуються до країн-засновниць у Ріо-де-Жанейро. Водночас Саудівська Аравія, офіційно запрошена у 2023 році, досі не визначилася з рішенням про вступ, що відображає як можливості для розширення впливу БРІКС на Близькому Сході, так і наявні труднощі.
Нинішній саміт як ніколи яскраво демонструє нестабільність відносин усередині блоку, оскільки лідери двох ключових країн-організаторів вирішили не відвідувати його особисто: голова КНР Сі Цзіньпін послався на конфлікт у графіку, а президент Росії Володимир Путін, якому загрожує арешт за ордером Міжнародного кримінального суду, надішле делегацію на рівні міністрів.
Країни не можуть виступити єдиним фронтом
БРІК був заснований у 2009 році Бразилією, Росією, Індією та Китаєм. У 2011 році до них приєдналася Південна Африка, перетворивши об’єднання на БРІКС.
Блок із самого початку позиціонував себе як спробу консолідувати економічну співпрацю, а також реформувати міжнародну систему, щоб вона краще відповідала інтересам країн, що розвиваються. Успіх у цьому був, проте нерівномірний, оскільки групу роздирають внутрішні суперечності та конкуруючі інтереси членів, які, схоже, лише поглибилися за останнє десятиліття.
Так, небажання або неспроможність групи мобілізуватися проти війни Ізраїлю в секторі Газа залишило помітну прогалину в її авторитеті як інституції, яка нібито має представляти Глобальний Південь, пише Middle East Eye.
Поки Південна Африка очолила справу про геноцид у Міжнародному суді, а БРІКС підтримав її як група, єдиними іншими країнами-членами, які підписали відповідний документ, стали Бразилія та Єгипет.
З іншого боку, Індія пов’язана з Ізраїлем оборонними контрактами та постачає йому зброю, зокрема для війни в Газі, включаючи бойові безпілотники та озброєння зі штучним інтелектом. Індія також надала будівельних робітників для заміни палестинців і відмовилася підтримати ембарго на постачання зброї Ізраїлю.
Хоча група закликала до припинення вогню та захисту цивільного населення в секторі Газа, жодне з цих колективних рішень не є обов’язковим для членів і, відповідно, не мало жодного впливу на зовнішньополітичні позиції окремих держав.
Група також не змогла досягти консенсусу або вплинути на ситуацію після того, як Ізраїль атакував Іран — країну-члена БРІКС.
Досвід Ірану загалом може стати показовим для нових і менш впливових членів. Країна стикається з особливими викликами: вона обмежена міжнародними фінансовими санкціями, але водночас володіє ресурсами та виробничими потужностями. Тегеран сподівається отримати через БРІКС ширший політичний вплив. Але чи зможе блок справді це забезпечити — питання залишається відкритим.
Виклики й можливості
Попри це, для нових близькосхідних учасників участь у БРІКС відкриває можливості економічної диверсифікації. Єгипет, який стикається з високим боргом і інфляцією, розглядає блок як майданчик для розширення економічних зв’язків. Іран бачить у БРІКС інструмент для обходу санкцій і виходу з економічної ізоляції. ОАЕ, які реалізують довгострокову стратегію економічної диверсифікації, можуть використати членство для розвитку технологічної співпраці та торгівлі.
Хоча Саудівська Аравія відкладає офіційне приєднання, її вступ міг би сприяти реалізації національної стратегії Vision 2030 і зниженню залежності від нафти. Проте це зволікання значною мірою пов’язане з тісними зв’язками королівства зі США.
Для країн-засновниць БРІКС залучення держав — виробників енергоносіїв із Перської затоки виглядає стратегічним кроком і демонстрацією сили. ОАЕ є особливо цінним доповненням до союзу завдяки своїй розвиненій економіці та інвестиційним можливостям. У майбутньому природні ресурси та промисловий потенціал Ірану також можуть принести блоку значні вигоди. Але для цього знадобиться серйозна перебудова відносин із новими членами.
Крім того, як пише Al-Monitor, включення до БРІКС Єгипту й ОАЕ, попри розширення впливу блоку, може послабити його первинну ідею як альтернативи G7 й неофіційно антиамериканського об’єднання, оскільки обидві ці держави залишаються стратегічними партнерами США.
Авторка: Олександра Аппельберг
На фото: Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва (праворуч) вітає наслідного принца Абу-Дабі шейха Халеда бін Мухаммеда бін Заїда Аль Нахайяна під час їхньої двосторонньої зустрічі напередодні 17-го щорічного саміту БРІКС у Ріо-де-Жанейро, субота, 5 липня 2025 року.
Фото: AP Photo/Bruna Prado
