Безлади в Каліфорнії: Трамп перевіряє межі своєї влади
У неділю, коли Дональд Трамп наказав розгорнути війська Національної гвардії в Лос-Анджелесі без згоди губернатора Каліфорнії, стало остаточно зрозуміло: чинний президент має намір використовувати силу держави — включно з армією — не просто для наведення порядку, а для демонстрації влади. Цей крок став кульмінацією все більш агресивної кампанії Трампа з розширення меж президентських повноважень, навіть ціною відкритого конфлікту з губернаторами, судами та юридичними нормами.
Рішення Трампа активувати федеральний контроль над Національною гвардією Каліфорнії — перший такий випадок за 60 років — спирається на спірне трактування закону, спочатку призначеного для відбиття зовнішньої загрози або придушення повстання. Востаннє щось подібне сталося в 1965 році, коли Ліндон Джонсон направив війська в Алабаму, щоб захистити учасників маршу за громадянські права. Тоді метою було забезпечення базових свобод. Сьогодні йдеться про придушення протестів проти самої політики президента — передусім жорсткої депортаційної кампанії, яка, за словами самого Трампа, має стати «наймасштабнішою в історії США».
Приводом для загострення стали масові імміграційні рейди Служби імміграційного та митного контролю (ICE) в Лос-Анджелесі, які почалися в п’ятницю і охопили не лише центри утримання, а й громадські місця: магазини, автобусні зупинки, будівельні майданчики. За словами очевидців, агенти затримували всіх, хто «підходив під опис». На цьому тлі протести спалахнули по всьому місту — від центру до передмістя Парамаунт, де відбувалися затримання робітників-поденників.
Спочатку демонстрації були мирними, але вже до вечора суботи почалися зіткнення, підпали та відповідна реакція поліції із застосуванням сльозогінного газу та світлошумових гранат.
Розгортання військ президент пояснив необхідністю «тимчасового захисту федерального персоналу та майна» і боротьби з «повстанням». Губернатор штату Гевін Ньюсом, навпаки, назвав це розгортання «незаконним», відмовився визнавати його легітимність і пообіцяв подати до суду. «Ми контролюємо ситуацію. Нам не потрібна федералізована армія, створена для політичного шоу», — написав він.
Тим не менш Білий дім просуває тезу про те, що в низці міст — особливо керованих демократами — відбувається «повстання». Віце-президент Джей Ді Венс говорить про «вторгнення» з боку мігрантів. Архітектор імміграційної політики Трампа Стівен Міллер стверджує, що США мають «депортувати загарбників, чого б це не коштувало». А міністр оборони Піт Хегсет навіть погрозив направити морпіхів до Лос-Анджелеса, якщо протести посиляться. На думку губернатора Ньюсома, така пропозиція є «божевіллям» — але Трамп з командою все частіше вдаються до риторики, в якій будь-яка критика прирівнюється до загрози державі.
Паралельно з цим Білий дім посилює юридичний тиск на незгодних. Президент погрожує призупинити федеральне фінансування Каліфорнії, пропонує анулювати контракти компаній Ілона Маска, якщо той підтримає демократів, а також вимагає розпочати розслідування щодо політичних опонентів — від колишнього президента Джо Байдена до членів конгресу. Він також розгорнув війну проти надто ліберальних, на його думку, університетів — зокрема, Гарварда — під прикриттям боротьби з антисемітизмом.
Особливу тривогу у критиків Трампа викликає те, що президент вдається до розгортання військ не у відповідь на прохання штату, а всупереч йому. Згідно з законом Posse Comitatus, збройні сили не можуть виконувати функції правоохоронних органів всередині країни без особливого дозволу. Зазвичай для цього використовується Закон про повстання, але Трамп його формально не активував — імовірно, щоб уникнути юридичних наслідків. Експерти вважають, що його дії фактично створюють прецедент обходу закону.
Тактика для нього не нова: під час першого терміну Трамп уже намагався використовувати Закон про повстання для придушення протестів Black Lives Matter у 2020 році, але тоді міністр оборони Марк Еспер відмовився виконати наказ. Зараз опору всередині адміністрації не спостерігається.
Поки федеральні юристи вивчають легітимність указу, на вулицях Лос-Анджелеса тривають зіткнення. За даними поліції, за вихідні було заарештовано понад 60 осіб, постраждали як протестувальники, так і співробітники силових структур. Натовпи продовжують збиратися біля центрів утримання ICE, протестувальники блокують дороги, а правоохоронці використовують сльозогінний газ та кийки. Начальник поліції міста Джим Макдоннелл заявив: «Те, що ми бачимо, стає все більш агресивним та небезпечним».
Тим часом Трамп у серії постів на власній платформі Truth Social заявив, що Лос-Анджелес «захоплений мігрантами та злочинцями» і що «всі необхідні заходи» будуть вжиті. Він пообіцяв не лише продовжити депортації, але й припинити «саботаж» з боку місцевої влади. У відповідь мер Лос-Анджелеса Карен Басс звинуватила президента у використанні армії для придушення інакомислення та заявила, що «рейди ICE сіють страх і хаос».
Трамп ще у 2023 році відкрито заявляв: під час свого другого терміну він використовуватиме армію для наведення порядку в «провальних містах, керованих демократами», навіть без їхньої згоди. Тоді це звучало як провокація, до якої Трамп завжди був схильний. Але сьогодні це стало політичною стратегією в дії.
Автор: Олександра Аппельберг
Фото: AP Photo/Eric Thayer
