Без надій на прорив: у Стамбулі проходять російсько-українські переговори
Російські та українські чиновники проведуть сьогодні у Стамбулі другий раунд прямих мирних переговорів. Однак сторони все ще далекі одна від одної у питанні про те, як покласти кінець війні, і мало хто з спостерігачів очікує прориву.
США та Україна наполягають на безумовному припиненні вогню, але Кремль відхилив його. Натомість Москва регулярно озвучувала максималістські вимоги, такі як визнання незаконної анексії Росією українських регіонів і виведення українських військ з частин цих регіонів, що залишаються під контролем Києва.
Єдиним конкретним результатом першого раунду переговорів у Стамбулі 16 травня став обмін військовополоненими 1000 на 1000, завершений 25 травня — найбільший за всю війну. Однак сторони не змогли домовитися не лише про завершення війни, але й про припинення вогню.
Путін не був присутній на мирних переговорах у Стамбулі, незважаючи на запрошення президента Володимира Зеленського зустрітися з ним віч-на-віч.
Як і минулого разу, українську переговорну групу 2 червня очолює міністр оборони Рустем Умеров. До складу делегації також увійшли заступник міністра закордонних справ і кілька військових та співробітників розвідки.
Російську делегацію очолить помічник президента Росії Володимир Мединський.
Тим часом, у неділю Україна провела одну з найамбітніших атак за всю війну, націлившись на російські ядерні бомбардувальники далекого радіуса дії у Сибіру та на інших військових базах, у той час як Кремль запустив 472 безпілотники по Україні, що стало найбільшою кількістю безпілотників за ніч за всю війну.
Україна представила свій меморандум, Росія тягне час
Умеров заявив 28 травня, що Київ представив Росії свій меморандум про пропоновані умови припинення вогню. Згідно з документом, з яким ознайомилося агентство Reuters, після укладення мирної угоди не буде жодних обмежень на військову міць України і жодного міжнародного визнання суверенітету Росії над частинами України, захопленими військами Москви.
У документі також говориться, що нинішнє розташування лінії фронту стане відправною точкою для переговорів про територію.
Наразі Росія контролює трохи менше однієї п’ятої України, або близько 113 100 квадратних кілометрів.
Росія також пообіцяла представити Україні меморандум з викладом своїх умов припинення вогню одразу після завершення обміну полоненими між двома країнами, однак цього так і не сталося. 28 травня глава МЗС РФ Сергій Лавров оголосив, що російський меморандум буде представлений під час наступного раунду переговорів 2 червня у Стамбулі.
Затягування переговорного процесу дає Росії час для подальшого просування на полі бою та зміцнення своїх позицій перед угодою про припинення вогню, яка, ймовірно, заморозить лінії фронту.
Вимоги Росії не змінюються
Під час переговорів Росія послідовно дотримувалася своїх максималістських вимог і відмовлялася йти на поступки.
У березні Путін заявив, що Росія погодиться на припинення вогню лише за умови припинення мобілізації та підготовки військ в Україні, а також припинення західної військової допомоги Києву. З точки зору України, ці умови рівнозначні капітуляції.
Василь Небензя, спецпредставник Росії в ООН, повторив ці вимоги 30 травня, заявивши, що Росія розгляне припинення вогню лише в тому випадку, якщо Київ припинить отримувати західну зброю і припинить мобілізацію.
Під час переговорів у Стамбулі Росія також зажадала від України визнати незаконно анексовані території російськими, вивести війська з контрольованих Києвом частин цих регіонів і прийняти нейтральний статус, повідомляє Kyiv Independent з посиланням на джерело в канцелярії президента.
Росія незаконно анексувала півострів Крим у 2014 році. Кремль також оголосив про анексію Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей України у 2022 році, незважаючи на те, що контролює їх лише частково.
28 травня агентство Reuters з посиланням на свої джерела повідомило, що Путін вимагає від НАТО письмового зобов’язання не приймати більше до свого складу східноєвропейські країни і зняти ряд санкцій як умови припинення війни Росії в Україні.
Трамп розчарований, але діяти не поспішає
Тим часом президент США Дональд Трамп, який обіцяв закінчити російсько-українську війну «в перший день» свого президентства, почав демонструвати невдоволення позицією Росії.
Після масованих ударів російських безпілотників та ракет з 24 по 26 травня — однієї з найбільших і найсмертоносніших повітряних атак Росії за час війни — Трамп заявив, що Путін «повністю» з’їхав з глузду, і попередив, що якщо він не припинить свої дії, це може призвести до краху Росії.
Водночас Трамп також обрушився з критикою на Зеленського, заявивши, що той «не робить належного для своєї країни» — маючи на увазі критику Зеленським нездатності Вашингтона вжити жорстких заходів щодо Путіна.
Трамп неодноразово погрожував ввести санкції проти Росії, але жодних дій поки не було.
Сенат США розглядає законопроєкт, який введе 500% мита на імпорт з країн, що купують російську нафту, газ, уран та інші продукти. Очікується, що сенат почне просувати законопроєкт наступного тижня, сказав сенатор-республіканець Ліндсі Грем 30 травня. Однак поки незрозуміло, чи підтримає Трамп цей законопроєкт.
За відсутності значного тиску з боку США у Кремля, схоже, немає стимулів погоджуватися на припинення вогню, і аналітики скептично ставляться до можливості прориву під час другого раунду переговорів.
Автор: Олександра Аппельберг
На фото: Російські та українські делегати беруть участь у переговорах у палаці Долмабахче в Стамбулі, Туреччина, у п’ятницю, 16 травня 2025 року
Фото: Раміл Сітдіков, Sputnik Pool Photo via AP
