Без «Хізбалли» економіка Лівану може відродитися з попелу
У 2021 році важко було уявити, як Ліван може впасти ще нижче. Економіка країни скорочувалася з 2011 року. У 2019 році вона рухнула. Валовий внутрішній продукт впав більш ніж удвічі за два роки.
У 2019 році країна оголосила дефолт по зовнішньому боргу. Її фінансова система була паралізована, а головний порт — зруйнований внаслідок вибуху в 2020 році. Вибори 2021 року призвели до політичного глухого кута, в результаті якого країна залишилася без постійного уряду та президента.
Як виявилося, все може бути ще гірше. Поки ізраїльтяни святкують рішучу перемогу над «Хізбаллою», Ліван зазнає ізраїльських бомбардувань. Сотні тисяч жителів півдня країни втекли зі страху перед авіаударами ЦАХАЛу. Уряд — три роки потому, все ще тимчасовий, без президента — мало того що не може захистити країну, але й не зробив нічого, щоб допомогти біженцям або подбати про поранених. «У них немає грошей, і вони не контролюють те, що відбувається», — сказав незалежний член парламенту Лівану Марк Дау в інтерв’ю The New York Times.
Історія про те, що Ліван — це Швейцарія Близького Сходу, — справа давно минулих днів. Востаннє Бейрут міг похвалитися тим, що є великим банківським центром, до 1975 року, коли в країні спалахнула громадянська війна. Сьогодні Ліван краще назвати близькосхідним Сомалі, де воєначальник №1 — «Хізбалла».
Однак порівняння з Сомалі не зовсім справедливе. На тлі всієї цієї дисфункції та хаосу в Лівані зберігається значний прихований потенціал для повернення славних днів.
Відновити економіку буде непросто. Уряд безнадійно корумпований і неефективний. Через п’ять років після найбільшого економічного краху мирного часу з XIX століття він навіть не запропонував план відновлення.
Країна загрузла в боргах і після дефолту більше не може звертатися за коштами на міжнародний фінансовий ринок. Інфраструктура зруйнована. Державна енергетична компанія не в змозі задовольнити попит на електроенергію, тому ліванці змушені покладатися на приватні генератори. Єдиний спосіб для пересічного ліванця забрати свої гроші з банку — пограбувати його.
У короткостроковій перспективі без «Хізбалли», яка витрачала на місцеві товари та послуги отримувані від Ірану сотні мільйонів доларів на рік, економічне становище країни може ще погіршитися. Ліван може втратити експортну виручку від контрабанди наркотиків, зброї та сигарет, а також від підробки валюти, яку «Хізбалла» здійснювала переважно в Латинській Америці.
Існує ризик, що успішний напад Ізраїлю на «Хізбаллу» протягом останніх двох тижнів може викликати новий виток міжконфесійних зіткнень у Лівані та знищити останні залишки політичної стабільності та економічної діяльності. «Руйнування потенціалу «Хізбалли», швидше за все, посилить її противників та антиіранські сили в Лівані», — заявив телеканалу «Аль-Джазіра» Імад Саламей, експерт з Лівану з Ліванського американського університету.
Але може статися і зворотне: ліквідація або принаймні значне ослаблення «Хізбалли» усуне її згубний вплив і дозволить Лівану почати відновлення зруйнованої економіки.
Позитивна сторона
Окрім усього іншого, Лівану довелося б зіткнутися з набагато меншою кількістю західних санкцій, більшість з яких спрямовані проти «Хізбалли» та пов’язаних з нею організацій. Цілком можливо, що, позбувшись втручання «Хізбалли», можна буде нарешті сформувати уряд. Допомога та інвестиції з країн Перської затоки та Заходу можуть надійти вперше за багато років.
Можливо, активізується робота з пошуку природного газу біля середземноморського узбережжя Лівану. Величезна ліванська діаспора, чисельність якої оцінюється в 15,4 мільйона осіб, що майже втричі перевищує чисельність населення країни, може стати джерелом капіталу та відкрити зовнішні ринки. Так свого часу єврейська діаспора стала джерелом капіталу для Ізраїлю.
Але в кінцевому підсумку економічна доля Лівану залежатиме від його народу, точніше, від його людського капіталу. Без значних природних ресурсів майбутнє Лівану залежатиме від перетворення його економіки на «економіку знань», засновану на технологіях та складних послугах, як запропонував у своїй недавній статті Тарек Бен Хассен, економіст Катарського університету.
Не дивно, що навіть у 2019 році, до фінансового краху, Ліван давно перестав бути глобально конкурентоспроможною економікою. У доповіді Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність за той рік Ліван посів 88-е місце зі 141, на одну сходинку нижче Тунісу і на одну вище Алжиру — аж ніяк не ті сусіди, яких поважаюча себе країна хотіла б бачити в цій таблиці.
Але за кількома найважливішими показниками Ліван виглядав набагато краще. Він посів 24-е місце за рівнем підготовки випускників, 23-е — за цифровими навичками і 26-е — за прищепленням дітям критичного мислення в процесі навчання в початковій школі. Ймовірно, ці рейтинги не відображають таланти Лівану, усереднюючи показники висококваліфікованої еліти та менш кваліфікованої більшості. Але економіка знань може початися і з невеликої еліти.
Ще один актив економіки знань у Лівані — система вищої освіти. Незважаючи на всі економічні та політичні перипетії останніх кількох років, шість ліванських університетів входять до 1000 кращих у світі (Американський університет Бейрута посідає 250-е місце), згідно з рейтингом QS World University Rankings на 2025 рік.
І хоча зараз, в умовах економічного колапсу, це не надто помітно (у 2019 році ВЕФ поставив Ліван на 74-е місце за рівнем підприємницької культури), Ліван має довгу історію підприємництва, що сягає часів фінікійців. Такі показники — хороша основа для економіки знань.
Загвоздка в тому, що вони відображають ситуацію на 2019 рік. З тих пір колапс економіки призвів до того, що традиційно високий рівень еміграції в країні зріс у чотири з половиною рази в 2020 і 2021 роках. Багато хто з тих, хто покинув країну, були найкращими і найталановитішими людьми Лівану, а також представниками молоді, рівень безробіття серед якої — майже 50%.
Якщо Ліван зуміє взяти себе в руки, він зможе залучити багатьох з цих емігрантів назад. Усвідомлення того, що «Хізбалла» більше не кидає тінь на країну, безсумнівно, стане стимулом. Амбітні та підприємливі люди можуть побачити в руїнах сьогоднішнього Лівану нові можливості.
З «Хізбаллою» — або без неї — встановлення відносин з Ізраїлем малоймовірне. Але, якщо Лівану вдасться це зробити і встановити теплий мир, що включає торгівлю, туризм і ділові угоди як між Ізраїлем та іншими країнами Авраамових угод, шлях до процвітаючої економіки стане набагато коротшим.
Автор: Девід Розенберг
Джерело: «ХаАрец»
Фото: AP Photo Hassan Ammar