Берлін бере приклад із США: пропалестинським демонстрантам загрожує депортація
Імміграційні органи Берліна наказали трьом громадянам ЄС і одному громадянину США покинути Німеччину через звинувачення в антисемітизмі та підтримці тероризму після їхньої участі у студентських протестах проти війни Ізраїлю в секторі Газа.
Це нагадує переслідування пропалестинських активістів у США за часів Дональда Трампа, який також погрожував депортувати негромадян, що брали участь у протестах. Однак американські суди часто виступали проти таких заходів, принаймні до завершення розгляду звинувачень.
Депортація загрожує Куперу Лонгботтому (США), Касі Влащик (Польща), Шейну О’Браєну та Роберті Мюррей (обоє – Ірландія). Їм наказано залишити країну до 21 квітня, інакше їх буде депортовано. Однією з причин такого рішення названо вигукування пропалестинських гасел.
У спільній заяві активісти назвали депортацію спробою «заглушити пропалестинські голоси та політичну опозицію». Їхній адвокат Александр Горські зазначив, що це перший випадок, коли концепція Staatsräson (визнання безпеки Ізраїлю центральним інтересом Німеччини) використовується як підстава для депортації.
За його словами, з 7 жовтня 2023 року німецька влада дедалі частіше використовує міграційне законодавство для «репресій проти суспільних рухів», зокрема позбавляючи статусу біженця або дозволу на проживання палестинців та інших арабів, які брали участь у протестах або публікували у соцмережах пости, що вважалися підтримкою тероризму.
Берлінський Департамент внутрішніх справ і спорту, відповідальний за міграційну політику міста, підтвердив, що повідомив чотирьох активістів про анулювання їхніх посвідок на проживання. Влада послалася на події у Вільному університеті Берліна в жовтні 2024 року, коли «агресивна група осіб у масках» вдерлася до будівлі та завдала «значної шкоди майну, зокрема графіті».
При цьому жодного з активістів не звинувачують у вандалізмі – в рішенні про депортацію зазначено лише, що вони «ймовірно» брали участь у скоординованій груповій акції.
Розслідувальне видання The Intercept, яке першим повідомило про цей випадок, пише, що двох активістів також звинувачували у тому, що вони хапали за руки поліцейських або інших протестувальників, намагаючись завадити арештам під час сидячих страйків. Крім того, деяким закидали вигукування гасел на кшталт «Свободу Палестині!» та «Від річки до моря Палестина буде вільною», які, за словами адвоката Горські, були помилково трактовані як підтримка ХАМАСу.
Єдиний випадок, що дійшов до суду, – це звинувачення 29-річного ірландця Шейна О’Браєна в тому, що він назвав поліцейського «фашистом». Суд його виправдав. Жоден із чотирьох активістів не має судимостей.
Влада обґрунтовує своє рішення тим, що іноземці можуть бути депортовані, якщо становлять загрозу для суспільства. Проте голова комітету з міграційного права Німецької асоціації адвокатів Томас Оберхойзер вважає, що громадяни ЄС мають високі шанси оскаржити депортацію, оскільки вони мають право на свободу пересування в межах Євросоюзу.
«Вислати громадянина ЄС дуже складно, – зазначає він. – Недостатньо просто сказати щось, що не відповідає нашим уявленням про запобігання антисемітизму. Якщо когось депортують лише за політичні погляди, це серйозне перевищення повноважень».
За даними The Intercept, деякі берлінські чиновники виступили проти депортації, вказавши на її сумнівні юридичні підстави, особливо щодо громадян ЄС. Однак наказ усе ж було підписано.
Німеччина вважає, що несе особливу відповідальність перед Ізраїлем та єврейським народом через Голокост. Після 7 жовтня 2023 року в країні різко зросла кількість зареєстрованих випадків антисемітизму. Влада намагається цьому протидіяти, але критики звинувачують її в беззастережній підтримці політики Ізраїлю та придушенні свободи слова.
Адвокати Горські та його колеги подали терміновий позов про призупинення депортації та офіційну апеляцію, оскаржуючи законність рішення.
На думку Горські, ці випадки є тестовими для ширших репресій проти іммігрантів та активістів у Німеччині. «Їх використовують як піддослідних кроликів», – заявив він.
Фото: AP Photo Ebrahim Noroozi
