Батько заручника Хішама Аль-Саєда: “Він розучився говорити і нікого не впізнає”
Батько звільненого заручника-бедуїна Хішама Аль-Саєда розповів, чому ХАМАС вирішив звільнити його без урочистої церемонії з відеозйомкою. Як виявилося, справа була зовсім не в “повазі до ізраїльських мусульман”.
Про це повідомив увечері в неділю, 23 лютого, сайт “Маарів“. Про те, в якому стані був звільнений з полону його син, батько заручника розповів на спільній прес-конференції родин Авери Менгісту та Хішама Аль-Саєда. Це була перша заява родичів для ЗМІ.
“Коли ми побачили, як він виходить з Гази і сідає в машину Червоного Хреста, нашій радості не було меж, — розповів Шаабан аль-Саєд, батько Хішама. — Але коли я почав обіймати його, я побачив, що обіймаю порожню оболонку. Він виглядає, як людина, але він вже не людина. Він не може говорити, у нього немає голосу, він нічого не пам’ятає і нікого не впізнає”.
Аль-Саєд старший обрушився з звинуваченнями на ХАМАС: “Виявляється, ХАМАС — це зовсім не визвольний рух, — заявив він. — Ми побачили, що вони займаються саморекламою і вирішують свої політичні завдання за рахунок психічно хворої людини. З 7 жовтня я бачив, як вбивали бедуїнів, арабів, а не солдатів. І чомусь в арабському світі не було на це жодної реакції. Я вимагаю, щоб представники арабської громадськості відреагували на те, що сталося 7 жовтня, а також на те, що сталося з Хішамом. Як вони могли таке припустити, — що він був солдатом? Все, що заявляє ХАМАС — брехня від початку до кінця”.
У більш ранньому інтерв’ю “Кан решет Бейт” Шаабан аль-Саєд розповів про сина: “Його психічний стан дуже важкий, він не контактний, він емоційно і морально знищений. Ми ніколи не думали, що ХАМАС буде таким жорстоким”.
Хішам аль-Саєд, як і Авера Менгісту в 2015 році добровільно перетнув кордон з сектором Газа і з тих пір утримувався ХАМАСом. Спочатку він був оголошений зниклим безвісти, і тільки в липні того ж року ХАМАС оголосив, що він перебуває під вартою. Хішам страждає на душевний розлад. Його батько розповів, що він годинами блукав по околицях і нерідко потрапляв у “проблемні місця”. Але люди, як правило, швидко розуміли, що він хворий, і допомагали йому.
Фотоілюстрація: Роман Янушевський
