Банки Смотричу: «Це грубе і кричуще порушення укладеної між нами угоди»
Війна та інфляція — лякаюча комбінація. Але є ті, кому вона вигідна. Всього через тиждень після початку війни Дані Хахіашвілі, контролер банківської діяльності в Банку Ізраїлю, звернувся до керівників банків і закликав їх до підвищеної чутливості. І, звісно, він не просив банки отримувати вигоду з високих процентних ставок. Але наші банки впоралися з цим без жодних прохань.
Високі процентні ставки стали безжальною пасткою, в якій опинилися ізраїльтяни. Причина – інфляція. Основним інструментом, відомим Банку Ізраїлю для стримування інфляції, таких інструментів і взагалі небагато, є висока ключова процентна ставка. Результат цілком очікуваний: доходи банків, засновані на різниці між процентами, які вони отримують за кредитами, і процентами, які вони нараховують на вклади в депозити, збільшуються.
Фінансова система як військово-банківський комплекс — ВБК
У другому кварталі ізраїльські банки продемонстрували максимальні показники чистого прибутку за всю історію. Війна, в цілому — погана новина для ізраїльських банків, погана в багатьох відношеннях: їхні акції не ростуть через страх іноземних інвесторів перед ізраїльською економікою. Не покращують ситуацію, зрозуміло, і повідомлення про зниження кредитного рейтингу Ізраїлю, що йдуть одне за одним. А коли місцеві підприємства стикаються з труднощами, банківські витрати на покриття кредитних збитків підвищуються.
І все ж, є наслідки війни, від яких банки виграють. Поряд із благотворним впливом високих процентних ставок, ожив ринок нерухомості, а з ним і іпотечна галузь, на якій базуються прибутки банків. До того ж, війна викликає тривогу у багатьох ізраїльтян, і вони бояться «закривати» гроші, вносячи їх на депозити, і віддають перевагу тримати їх на поточних рахунках, щоб, якщо знадобиться, миттєво відреагувати на зміну ситуації.
Мінфін не спить
Фантастичні прибутки ізраїльських банків не приховалися від очей міністерства фінансів. У проекті Закону про господарське регулювання з’явився параграф, згідно з яким з 2026 року на банки буде накладено спеціальний податок на прибуток — на відміну від узгодженого одноразового збору на суму 2,5 мільярда шекелів за 2024-2025 роки. Мінфін має намір створити групу експертів для вивчення всіх аспектів такого спеціального оподаткування.
Банки обурені. Лише вчора, в неділю, Національна банківська асоціація направила міністру фінансів Бецалелю Смотричу листа, в якому заявлено: «Це грубе і кричуще порушення укладеної між нами угоди підриває стабільність економіки, завдає шкоди здатності підтримувати надійний діалог з урядом і позбавляє нас можливості досягнення взаєморозуміння в майбутньому».
Ейтан Мадмон, генеральний директор асоціації, також заявляє, що просування законопроекту про спеціальне оподаткування банків завдає серйозної шкоди авторитету уряду та домовленостям з діловим сектором.
У своєму листі банки стверджують, що йдеться про порушення з боку міністерства фінансів і Смотрича: «Шановний міністре, на зустрічі з керівниками банків, що відбулася 15 лютого, ви взяли на себе особисте зобов’язання, пояснивши, що це разовий захід, і що не буде введено додаткове оподаткування банків».
Мадмон продовжує: «Уряд, який не дотримується своїх зобов’язань, завдає шкоди своєму іміджу і підриває довіру суспільства та ринків, — йдеться в листі. — Відкритий і чесний діалог між фінансовим сектором і державою необхідний і життєво важливий для підтримки стабільної та ефективної економічної політики, яка враховує потреби і економіки, і фінансової системи. Необхідною умовою при цьому є довіра».
Як відомо, в проекті закону про держбюджет вказано, що буде створено міжвідомчу комісію, яка до кінця третього кварталу 2025 року вирішить, чи існує причина для введення особливого податку на банки, вивчить прогноз доходів банків на 2026 рік та їхні показники прибутковості порівняно з іншими галузями, а також обговорить вплив оподаткування на споживачів. Це суперечить угоді між міністерством фінансів і банками, згідно з якою спеціальний податок, який вони сплатять, буде обмежений 2024-2025 роками.
Автор: Олександр Казін
Фото: Давид Граєвський
