Банк Ізраїлю: закон про непризов ультраортодоксів дорого коштуватиме країні — і ось чому
Банк Ізраїлю опублікував сьогодні, 11 грудня, критичний аналіз «закону про призов», який просуває коаліція. Експерти оцінили документ з економічної точки зору й дійшли висновку: він дорого обійдеться як державі, так і пересічним громадянам.
За підрахунками Банку Ізраїлю, розширення призову ультраортодоксів до ЦАХАЛу могло б заощадити держбюджету до 14 мільярдів шекелів на рік. Але чинна версія закону цього не забезпечить — він неефективний.
Дві головні проблеми закону:
1. Цільові показники призову — занадто низькі.
Попри гучні заяви коаліції, вони лише трохи вищі за теперішній рівень призову харедім, якого й так недостатньо.
Лише у бойових підрозділах сьогодні не вистачає 12 тисяч солдатів, і це навантаження перекладається на резервістів, які проводять на службі сотні днів.
2. Економічні санкції та стимули — слабкі.
Їх недостатньо навіть для досягнення мінімальних цілей. Санкції, як-от заборона виїзду за кордон до 23 років або заборона отримати водійські права, майже не вплинуть на молодь ультраортодоксальної громади.
У перші роки дії закону планують призивати 8 160 ультраортодоксальних юнаків, але близько 10% із них підуть на альтернативну службу. Реальне число новобранців — близько 4 900 на рік, що не надто відрізняється від нинішнього рівня (приблизно 3 000).
Лише з п’ятого року мінімальний рівень призову має зрости до 50% (близько 7 000), але за цей час ситуація може істотно змінитися.
Економічний розрахунок Банку Ізраїлю:
• Місяць резервної служби 30-річного міллуімника обходиться економіці приблизно у 38 тисяч шекелів — через втрату продуктивності та призупинення кар’єри.
• Натомість призов молодого ультраортодокса майже не створює витрат і навіть може приносити вигоду: до 22 тисяч шекелів економічного ефекту на місяць служби.
У сценарії, де щорічно в армію призивається близько 7 500 ультраортодоксів, чисельність солдатів-строковиків зросте на 20 тисяч за кілька років, що дозволить суттєво зменшити потребу в резервістах.
Очікуваний економічний ефект — мінус 9 млрд шекелів витрат (0,4% ВВП).
Якщо ж серед чоловіків-харедім зросте зайнятість, вигода може сягнути 14 млрд шекелів на рік (0,7% ВВП).
Висновок Банку Ізраїлю:
Прийняття «закону про непризов» у його нинішньому вигляді не полегшить економічний тягар масової резервної служби — ні для держави, ні для міллуімників. Навпаки, країна й надалі зазнаватиме втрат у продуктивності, податкових надходженнях і на ринку праці.
Банк закликає суттєво змінити закон, щоб він відповідав потребам армії та економіки.
Фото: Олів’є Фітуссі
