Армія за інерцією продовжує зачищати північ сектору Газа
Було б добре, якби наприкінці 2024 року уряд – хоча б для різноманітності – сказав суспільству правду. Незважаючи на інтенсивні контакти, що відбувалися протягом останніх тижнів, шанси на досягнення угоди щодо повернення полонених ХАМАСу як і раніше вкрай малі. Можливо, лише особисте втручання обраного президента США Дональда Трампа допоможе зрушити справу з мертвої точки. Це може статися незадовго до або невдовзі після його інавгурації, призначеної на 20 січня.
Щоб скласти повну картину того, що відбувається, варто заглядати в арабську пресу. На початку цього тижня саудівська газета “Аш-шарк аль-аусат” повідомила, що основні розбіжності між Ізраїлем і ХАМАСом залишаються непереборними. ХАМАС наполягає на відступі ЦАХАЛу з сектору Газа, причому проходити він має відповідно до жорсткого графіка та затверджених сторонами карт. Крім того, ХАМАС вимагає виробити критерії звільнення тисяч палестинських ув’язнених на наступних етапах угоди. Ізраїль у свою чергу вимагає, щоб ХАМАС представив повний список заручників з детальними відомостями про їхній стан.
За даними газети, ще одним каменем спотикання є прагнення уряду Ізраїлю до укладення часткової угоди, відповідно до якої на даному етапі будуть звільнені лише викрадені, що належать до так званих гуманітарних випадків — жінки, літні чоловіки, поранені та хворі. При цьому існують розбіжності щодо того, кого можна вважати пораненим і хворим.
Оскільки через рік і два місяці перебування в полоні всі заручники перебувають у важкому стані, їх усіх можна було б віднести до гуманітарних випадків. Ізраїль зацікавлений у звільненні максимальної кількості викрадених, оскільки щодо реалізації другого етапу угоди існують серйозні сумніви. Водночас керівництво ХАМАСу в секторі Газа на чолі з Мухаммедом Сінуаром і Азаддіном Хададом (а саме вони визначають позицію ХАМАСу на переговорах) прагнуть звільнити якомога менше заручників, щоб ті, що залишилися в полоні ізраїльтяни, продовжили служити їм “страховим полісом” на випадок швидкого відновлення бойових дій.
Становище, детально описане саудівською газетою, протягом останнього року не зазнало практично жодних змін. ХАМАС і після ліквідації своїх лідерів та загибелі понад 15 000 бойовиків продовжує наполягати на своєму: угода можлива лише за умови закінчення війни, повного виведення ЦАХАЛу з сектору Газа та звільнення тисяч палестинських ув’язнених (у тому числі й тих, за допомогою яких ХАМАС розраховує відновити свою інфраструктуру на Західному березі). Після зриву першої угоди про звільнення заручників у грудні минулого року посередники не раз робили спроби обійти найбільш спірні моменти, однак після кожного просування на переговорах, зрештою, наставав регрес. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу не готовий зробити додатковий крок для того, щоб досягти угоди – і з політичних, і з особистих, і зі стратегічних міркувань.
Представники Катару та Єгипту продовжують спроби подолати ці розбіжності в той час, як викрадені намагаються пережити ще одну важку зиму в секторі Газа. Звіт, який Ізраїль представив минулого тижня Організації об’єднаних націй, свідчить про те, що полонені ХАМАСу перебувають у важкому стані. Він ґрунтується на показаннях заручників, звільнених з полону більше року тому. Становище ізраїльтян, що залишаються в секторі Газа, сьогодні може бути незмірно гіршим.
Центр тяжіння
Застій у переговорах ставить під серйозний сумнів продовження війни в секторі Газа. Після липневого обстрілу Голанських висот, коли в селищі Маджаль-Шамс загинуло 12 осіб, центр тяжіння бойових дій змістився на північ. У середині вересня, після “операції пейджерів”, багато армійських підрозділів були перекинуті з сектору Газа на кордон з Ліваном. Проте, на початку жовтня 162 дивізія розпочала масштабну операцію в таборі біженців Джебалія на півночі сектору Газа, яка триває досі.
Це вже четверта операція в Джебалії за час війни. Її результати виявилися найтяжчими. Понад 2000 палестинців загинули і більшість лікарень у таборі біженців були зруйновані. Втрати ЦАХАЛу перевищили 40 осіб. Водночас керівники сил безпеки продовжують стверджувати, що зростаючий військовий тиск є інструментом для досягнення прогресу на переговорах щодо укладення угоди. Протягом останнього тижня операція в Джебалії поширилася на сусіднє селище Бейт-Ханун. Складається враження, що ЦАХАЛ діє за інерцією. Переговори тупцюють на місці і припинення вогню на горизонті не видно. За відсутності прогресу на дипломатичній арені армія продовжує прасувати Джебалію.
Можна припустити, що якщо угоди не буде досягнуто, ЦАХАЛ розширить зону своїх дій на півночі сектору Газа, систематично переміщуючи звідти цивільне населення. Начальник Генштабу продовжує заперечувати, що він реалізує “програму відставних генералів”, відповідно до якої північну частину сектора потрібно спустошити. Але фактично армія, крок за кроком, рухається в цьому напрямку.
Чи можна таким чином завдати поразки ХАМАСу? Навряд чи. ХАМАС продовжує здійснювати цивільну владу в більшості районів сектору Газа. Він займається розподілом гуманітарної допомоги, заробляючи на цьому гроші і тримаючи в страху місцевих жителів. Відновлення військової структури ХАМАСу досить обмежене, і на даному етапі він не може становити реальної небезпеки для прикордонних населених пунктів, незважаючи на збільшення кількості ракетних обстрілів з північної частини сектору Газа. Свої головні зусилля ХАМАС зосередив на завданні ударів по частинах ЦАХАЛу, що знаходяться в Джебалії, зрідка здійснюючи вилазки на Філадельфійській осі та в коридорі Нецарім.
У такій ситуації важко припустити швидке закінчення війни. Ізраїль може загрузнути в Газі на кілька років, так і не досягнувши однозначного результату. Нетаньягу потребує продовження війни – для того, щоб виправдати дії, вчинені ним досі; для того, щоб не допустити створення державної комісії з розслідування провалів 7 жовтня, і для того, щоб під прикриттям туману війни продовжити судовий переворот.
ЗМІ тим часом зайняті іншими проблемами, причому деякі з них дійсно важливі. Прем’єр-міністр переніс операцію через медичні проблеми, про частину яких суспільству, очевидно, не повідомляють. Його дружина в цей час перебуває далеко від кордонів Ізраїлю, де на неї чекає поліцейське розслідування. Ультраортодоксальні партії загрожують зруйнувати коаліцію в разі, якщо не буде прийнято закон, що дозволяє їхнім виборцям ухилятися від служби в армії. Але водночас не варто забувати про головне. За останні дні на півночі сектору Газа загинули двоє військовослужбовців. Сержант Уріель Перец з Бейтар-Іліта, боєць ультраортодоксального батальйону “Нецах Єгуда” загинув у результаті пуску протитанкової ракети в Бейт-Хануні. За день до цього в результаті нещасного випадку при виконанні бойового завдання загинув танкіст старший сержант Юваль Шохам з Єрусалиму.
Друзі Юваля розповіли, що він часто називав ім’я Гірша Гольденберга-Поліна, з яким він навчався в релігійній гімназії “Гімельфарб”. Вони обидва були вболівальниками єрусалимського “Хапоеля”. Гольденберг-Полін разом з п’ятьма іншими заручниками був убитий наприкінці серпня в Рафіасі бойовиками ХАМАСу. Стоячи біля свіжої могили сина, професор Ефі Шохам звернувся до Нетаньягу: “Я вимагаю: укладіть угоду”.
Автор: Амос Харель
Джерело: «ХаАрец»
Фото: прес-служба ЦАХАЛу
