Арешт Павла Дурова: боротьба зі злочинністю чи замах на свободу слова?
Арешт засновника платформи Telegram Павла Дурова, який шокував багатьох, викликав суперечки про свободу слова та незаконний контент в інтернеті, а також про те, до яких засобів може вдаватися влада, щоб змусити технологічних гігантів підкорятися правилам.
39-річний Дуров був затриманий у суботу в паризькому аеропорту Ле Бурже за ордером, пов’язаним з відсутністю модерації Telegram, що, як вважають слідчі, призвело до відмивання грошей, торгівлі наркотиками та поширення педофільного контенту на платформі.
Telegram, у якого близько 900 мільйонів користувачів, є найважливішим засобом комунікації в багатьох країнах, і використовується для всього: від повсякденного спілкування до поширення урядових повідомлень.
Тверда позиція Telegram проти цензури зробила його особливо помітним у країнах, де свобода слова обмежена, таких як Росія, Іран та Індія, де він допоміг людям, які живуть в умовах авторитарних урядів, спілкуватися та організовуватися. Але це також зробило додаток притулком для дезінформації, вкрай правого екстремізму та іншого шкідливого контенту.
Арешт Дурова порушує питання про те, чи повинні керівники технологічних компаній нести відповідальність за контент на своїх платформах, що Telegram назвав «абсурдним» у заяві, опублікованій у неділю на захист свого генерального директора.
У своїй недільній заяві Telegram підкреслив, що Дурову «нічого приховувати», і «абсурдно стверджувати, що платформа або її власник несуть відповідальність за зловживання цією платформою».
«Telegram дотримується законів ЄС, включаючи Закон про цифрові послуги — його модерація відповідає галузевим стандартам і постійно покращується», — додали в заяві, опублікованій на платформі X.
«Це жахливий напад на свободу слова в усьому світі», — написав колишній прес-секретар Дурова Георгій Лобушкін.
Реакція на новину про арешт показала, як зростає занепокоєння щодо свободи слова, цензури та державного нагляду за онлайн-контентом у той час, коли регулюючий контроль в інтернеті по всьому світу посилився. Національні уряди, особливо в Європейському Союзі, посилили тиск на компанії, щоб вони вирішували проблеми дезінформації, онлайн-екстремізму, безпеки дітей та поширення незаконних матеріалів.
Однак Дуров досі значною мірою уникав тієї громадської уваги, з якою стикаються керівники інших великих онлайн-платформ, включаючи Ілона Маска (X), Марка Цукерберга (Meta), Шоу Чу (TikTok) та Сундара Пічаї (Google).
Арешт Дурова не має прецедентів. Хоча уряди Європейського Союзу та США викликали та допитували керівників інших соціальних мереж, рідко коли голова технологічної компанії був заарештований за те, що відбувається на таких сайтах. У 2016 році бразильська влада заарештувала високопоставленого керівника Facebook після того, як компанія не передала інформацію з WhatsApp у рамках розслідування незаконного обігу наркотиків.
Арешт Дурова швидко викликав критику з боку відомих діячів, які виступають проти цензури.
Правий віце-прем’єр-міністр Італії Маттео Сальвіні написав на Facebook: «У Європі ми зараз перебуваємо під цензурою… Хай живе свобода думки та слова. Кому заткнуть рот наступним? Великому (і незручному) Ілону Маску?»
Сам Маск опублікував хештег «#FreePavel» на своїй платформі X. «У Європі 2030 рік, і вас стратять за те, що ви поставили лайк мему», — також сказав він.
#FreePavel
pic.twitter.com/B7AcJWswMs— Elon Musk (@elonmusk) August 25, 2024
Едвард Сноуден, американський інформатор, який попросив притулку в Росії, також засудив арешт Дурова, назвавши його «нападом на основні права людини на свободу слова та об’єднання». Сноуден висловив розчарування тим, що Париж, на його думку, «опустився до рівня взяття заручників як засобу отримання доступу до приватних повідомлень».
У Росії арешт Дурова також гучно критикують як замах на свободу слова, хоча сам він має неоднозначну історію взаємодії з російською владою.
Так, Дуров покинув країну в 2014 році, втративши контроль над Vkontakte, своєю першою платформою соцмереж і конкурентом Facebook у Росії. Росія також у якийсь момент намагалася заборонити Telegram, чий головний офіс розташований у Дубаї.
Тепер головний інтерес представляє питання про те, чи погодиться Telegram піти на угоду з владою, яка може спробувати змусити платформу надати їм інформацію про злочинні канали, які, наприклад, використовуються для продажу вогнепальної зброї або координації терористичних атак. Такий крок підірве заяву Telegram своїм користувачам про те, що він суворо захищає їхню інформацію.
Автор: Олександра Аппельберг
Фото: AP Photo Tatan Syuflana
