Араби є найважливішим двигуном зростання в Ізраїлі, але планів щодо їхнього розвитку немає

Проект закону про регулювання економіки на 2026 рік було розіслано урядовим установам десять днів тому. Це — 216-сторінковий документ, який одразу потрапив у заголовки ЗМІ. Мало хто помітив, що через два дні було розповсюджено оновлений варіант — уже на 201 сторінку. За два дні з проєкту зникло 15 сторінок.

Серед «зниклих» пунктів — «національний план просування мовної політики в арабському секторі» та «цілі зайнятості, зарплат і людського капіталу для арабського сектору на 2035 рік». Це були фактично єдині програми, що стосувалися розвитку арабського сектору, — і їх було виключено.

TheMarker не вдалося отримати пояснення від Мінфіну щодо причин такого кроку. У будь-якому разі це не пов’язано з тим, що пропозиції були «сирими». Навпаки — саме ці дві програми були підготовлені на основі великої дослідницької роботи та докладних рекомендацій, уже погоджених Мінфіном.

Обидві ґрунтувалися на рідкісній співпраці між бюджетним департаментом Мінфіну, Управлінням розвитку сектора меншин Мінсоцрівності та Інститутом Аарона при Університеті Райхмана.

Чому ж тоді програми вилучили?

Можна припустити, що міністр фінансів Бецалель Смотрич — ультраправий політик — у рік виборів не хоче виділяти бюджети на розвиток арабів. Його електорат, можливо, схвалив би таке рішення.

Але це суперечить економічній логіці:

дві вилучені програми мали принести найбільшу користь економічному зростанню Ізраїлю.

Тобто, намагаючись догодити виборцям, Смотрич фактично шкодить і арабам, і євреям.

Економічне зростання арабського сектору — найдинамічніше в країні

Дослідження показують: за 2012–2022 роки вклад арабського сектору в трудові доходи зріс із 8,2% до 10,5% — тобто на 4% щорічно.

Це більше, ніж темпи зростання в ультраортодоксальному секторі (2,9%) чи в неортодоксальному єврейському (3%).

Тобто араби були найпотужнішим двигуном економічного зростання Ізраїлю упродовж останнього десятиліття.

Як наслідок:

• рівень бідності впав з 54% до 42%,

• 66% арабських місцевих рад підвищили свій соціально-економічний рейтинг.

Це стало можливим завдяки урядовим інвестиціям та освітнім програмам.

Попри прогрес, потенціал усе ще величезний:

середній дохід арабів 25–44 років становить лише 5900 шекелів, тобто 50% доходу євреїв.

Віддалення від держави та падіння рівня івриту

Одна з найбільших загроз подальшому зростанню — різке погіршення володіння івритом.

Тест Міносвіти за 2023 рік показав:

• найнижчий рівень за 10 років,

• провал тесту зріс з 30% до 36%,

• успішність упала з 24% до 21%.

Найбільший спад — серед друзів та арабських дівчат, які раніше показували високі результати.

Учні назвали причини:

• зростання відчуження від держави,

• менша потреба в івриті через розвиток арабських громад,

• домінування англійської в соцмережах.

Наслідки — катастрофічні

Є пряма залежність між рівнем івриту та можливістю:

• отримати вищу освіту,

• знайти роботу,

• отримувати високу зарплату.

Покращення івриту:

• підвищує шанс працевлаштування чоловіка на 16%,

• жінки — на 27%,

• збільшує заробіток обох на ~20%.

Що пропонували вилучені програми

1. Реформа викладання івриту

Створення спеціального інституту при Раді з вищої освіти, який би визначав систему рівнів володіння івритом — за моделлю ЄС.

2. Політика зайнятості арабського сектору до 2035 року

Цілі:

• зайнятість жінок — з 47% до 63% (у єврейок — 85%),

• зайнятість чоловіків — з 76% до 83% (у євреїв — 88%).

Основна увага — вікова група 25–44 роки.

Це професійний і детальний план, покликаний:

• зменшити розриви,

• збільшити доходи,

• забезпечити майбутнє економічне зростання країни.

Підсумок

Ці програми — вигідні насамперед єврейському суспільству, оскільки максимізують економічний потенціал країни.

Однак міністр фінансів вирішив ігнорувати економічну вигоду заради політичного сигналу виборцям.

Мейрав Арлозоров, TheMarker, «Деталі».

На фото: Бецалель Смотрич. Фото: Олів’є Фітуссі