Сирія може приєднатися до коаліції проти ІДІЛ — але лише на папері
У понеділок президент Сирії Ахмед аш-Шараа зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі. Очікується, що колишній лідер джихадистів ухвалить рішення, чи приєднається Дамаск офіційно до очолюваного США консорціуму країн, які співпрацюють задля запобігання відродженню угруповання «Ісламська держава» (ІДІЛ).
Цей крок матиме переважно символічний характер. На практиці ж, за словами аналітиків і військових, він лише формалізує розширений обмін розвідувальною інформацією, який уже здійснюється між США та урядом аш-Шараа для протидії ІДІЛ.
Навіть якщо уряд аш-Шараа приєднається до групи з 89 країн, які співпрацюють дипломатично, щоб запобігти відродженню ІДІЛ, сили безпеки Дамаска, ймовірно, не братимуть участі в операціях військової коаліції під проводом США найближчим часом, пише видання Al-Monitor із посиланням на джерело у Вашингтоні.
Такий крок означав би докорінну зміну у відносинах Дамаска з невеликим, але потужним військовим контингентом США у Сирії, який перебуває там із 2014 року. За даними Міністерства оборони США, на сирійській території дислоковано близько 2000 американських військових, переважно на півночі країни.
Спільні операції американських і сирійських урядових сил у найближчій перспективі залишаються малоймовірними. Підрозділи, номінально підпорядковані аш-Шараа, являють собою строкату суміш колишніх повстанських формувань, багато з яких дотримуються салафітсько-джихадистських поглядів, включно з кількома тисячами ісламістських іноземних бойовиків. Це становить значний ризик атак на американських військових.
Цей символічний крок — лише невелика частина значно ширших зусиль адміністрації Трампа, спрямованих на залучення повоєнної Сирії до орбіти Вашингтона після падіння режиму Асада.
І все ж, немає жодних гарантій, що аш-Шараа погодиться приєднатися до очолюваної США коаліції, принаймні публічно, під час свого візиту до Вашингтона. Рішення публічно підтримати навіть дипломатичні зусилля США у боротьбі з ІДІЛ є політично делікатним для колишнього лідера бойовиків, якому тепер доводиться лавірувати між некерованою коаліцією ісламістських фракцій, що не розглядають США як природного союзника.
Сирійські чиновники раніше заявляли, що Дамаск приєднається до коаліції лише після скасування решти економічних санкцій проти їхнього уряду, а аш-Шараа зазначав, що будь-яка довгострокова військова присутність США у країні має бути схвалена центральним урядом.
В ідеалі, за словами нинішніх і колишніх американських чиновників, тісніша співпраця між Дамаском і американськими військовими могла б закласти основу для майбутньої підготовки військ Міністерства оборони Сирії американськими інструкторами.
Але для Сирії головне — не військова, а економічна сторона. Адміністрація Трампа домагається зняття залишкових санкцій США та ООН з аш-Шараа і його соратників. Незрозуміло, чи погодяться опоненти в Конгресі на пропозицію адміністрації Трампа скасувати решту санкцій «Цезаря» до прибуття делегації аш-Шараа.
Однак забезпечення безпеки є необхідним кроком на шляху до економічного відновлення країни. Фракційне суперництво, зведення рахунків між членами оточення аш-Шараа та вибухонебезпечна міжконфесійна й етнічна напруга очевидні. Водночас економічний колапс і розширене військове вторгнення Ізраїлю за межі Голанських висот можуть підірвати легітимність нового режиму Дамаска.
Попри те, що адміністрація Трампа позиціонує себе як ключового гравця у визначенні майбутнього Сирії, у грі беруть участь й інші зовнішні сили. Чимало іноземних урядів — зокрема Туреччина, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та Росія — налагоджують зв’язки з режимом аш-Шараа. Багато з них усе ще мають приховані мережі впливу в країні, а у випадку Анкари — навіть відкрите військове присутність. Усі вони тягнуть новий сирійський режим у різні боки й у багатьох випадках висувають суперечливі вимоги.
Олександра Аппельберг
Фото: AP Photo / Richard Drew
